Монастирська церква Івана Богослова

Версія від 14:03, 31 березня 2011; George Alex 1971 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Старіша версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Одна зі споруд Михайлівського Золотоверхого монастиря. Першою постала дерев’яна церква у 1613 року. На початку 18 століття перебудована в цеглі. Походить з того ж архітектурного зразка, що й будівля старого академічного корпусу з конгрегаційною церквою Благовіщення колишнього Братського монастиря (нині бібліотека Університету «Києво-Могилянська академія»). На відміну від Староакадемічного корпусу, надбудованого двома поверхами (архітектор Йоган-Готтфрід Шедель), не зазнала перебудов і залишилась одноповерховою. Використовувалась як трапезна. Видовжена споруда прикрашена пілястрами та віконними отворами і закінчується гранчастою апсидою з фігурною банею, вкритою дерев’яним гонтом. В кінці 18 століття зіпсований гонт даху замінено на бляху. У 1827 році будівля капітально ремонтована, замінили конструкції даху, потинькували фасади, наново виклали печі, створена підлога з цегли. У 1837 році створені стінописи. Трапезна церква пошкоджена пожежею у 1904. Наукова реставрація будівлі відбулася у 1976 – 1981 (проект архітектора В. П. Шевченко) у формах, наближених до первісних, тоді ж повернута покрівля, крита гонтом. Втрачені колись склепіння з міркувань протипожежної безпеки відтворені у залізобетоні і стилізовані під первісні.

Належить до кращих зразків регіональної київської школи бароко, збережених до 21 століття.

Джерела

  • «Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря», К, « Грані-Т», 2007


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва