Монастирська церква Івана Богослова

Одна зі споруд Михайлівського Золотоверхого монастиря. Першою постала дерев’яна церква у 1613 р. На початку 18 ст. перебудована в цеглі. Походить з того ж архітектурного зразка, що й будівля старого академічного корпусу з конгрегаційною церквою Благовіщення колишнього Братського монастиря ( нині бібліотека Університету «Києіо-Могилянська академія» ). На відміну від Староакадемічного корпусу, надбудованого двома поверхами ( архітектор Йоган-Готтфрід Шедель ), не зазнала перебудов і залишилась одноповерховою. Використовувалась як трапезна. Видовжена споруда прикрашена пілястрами та віконними отворами і закінчується гранчатою апсидою з фігурною банею, вкритою дерев’яним гонтом. В кінці 18 ст. зіпсований гонт даху замінено на бляху. У 1827 р. будівля капітально ремонтована, замінили конструкції даху, потинькували фасади, наново виклали печі, створена підлога з цегли. У 1837 р. створені стінописи. Трапезна церква пошкоджена пожежею у 1904 р. Наукова реставрація будівлі відбулася у 1976-1981 ( проект-арх. В. П. Шевченко ) у формах, наближених до первісних, тоді ж повернута покрівля, крита гонтом. Втрачені колись склепіння з міркувань протипожежної безпеки відтворені у залізобетоні і стилізовані під первісні.

Належить до кращих зразків регіональної київської школи бароко, збережених до 21 ст.

Джерела

• «Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря», К, « Грані-Т», 2007