Метрополітен
Файл:Metro scheme 1990s.jpg Перспективний план на 2000 - 2010 рр. |
Будівництво почато 1949 р. управлінням "Київміськбуд". Перша дільниця (5,2 км) Святошино-Броварської лінії від ст. Вокзальна до ст. Дніпро стала до ладу 6 листопада 1960 р. Діюча (1980) Святошино-Броварська лінія із 16 станціями проходить через центр міста з заходу на схід. Від ст. Святошин до ст. Дніпро траса йде під землею, далі — на поверхні, перетинаючи Дніпро й Русанівську протоку по залізобетонних мостах довжиною 700 м (міст Метро) і 350 м (Русанівський міст). Шлях довжиною 19,9 км поїзди М. долають за 30 хвилин.
У грудні 1976 стала до ладу Куренівсько-Червоноармійська лінія (13 км), що перетинає під землею Київ по правому берігу Дніпра з масиву Оболонь, через Поділ на центр міста і далі в бік Деміївки. Планується її довести до масиву Теремки.
1989 р. відкрито Сирецько-Печерську лінію, яка проходе через центр від масиву Харківський по новому Південному мосту до Лук`янівки. Планується довести її до масиву Виноградар, і тоді її загальна довжина сягне 28 км.
У 80-х роках планувалось будівництво четвертої — Наддніпрянської лінії (26 км) — вздовж лівого беріга Дніпра; та п`ятої лінії — Подільсько-Воскресенської — від аеропорту Жуляни, через Вокзал, Рибальский острів на Троєщину. 2001 приблизно за можливим маршрутом четвертої збудовано лінію швидкісного трамваю, а про п`яту й згадки немає :(.
Протягом 1970-х — 80-х років питома вага М. в загальних перевезеннях міського транспорту становила 18 — 19 %.
Часи будівництва окремих дільниць
| Рік закінчення будівництва |
Довжина | Станції |
| Святошино-Броварська лінія (червона, 18 станцій, 22,65 км) | ||
| 1960 | 5,2 км | Вокзальна, Університет, Хрещатик, Арсенальна, Дніпро |
| 1963 | 3,3 | Політехнічний інститут, Шулявська |
| 1965 | 4,2 | Гідропарк, Лівобережна, Дарниця |
| 1968 | 1,3 | Чернігівська |
| 1971 | 4,2 | Берестейська, Нивки, Святошин |
| 1979 | 1,2 | Лісова |
| 1987 | Театральна (вбудовано між станціями Університет та Хрещатик) | |
| 2002 | 3,25 | Житомирська, Академмістечко |
| Куренівсько-Червоноармійська лінія (синя, 12 станцій, 13 км) | ||
| 1976 | 2,3 км | Майдан Незалежності, Поштова площа, Контрактова площа |
| 1980 | 4,4 км | Тараса Шевченка, Петрівка, Оболонь |
| 1981 | 2,1 км | Площа Льва Толстого, Республіканський стадіон |
| 1982 | 2 км | Мінська, Героїв Дніпра |
| 1984 | 2,2 км | Палац Україна, Либідьська |
| Сирецько-Печерська лінія (зелена, 14 станцій, 20,47 км) | ||
| 1989 | 1,9 | Золоті ворота, Палац Спорту, Кловська |
| 1991 | 4,4 | Дружби народів, Видубичі |
| 1992 | 4,2 | Славутич, Осокорки |
| 1994 | 2,6 | Позняки, Харківська |
| 1996 | 3,1 | Лук`янівська |
| 1997 | Печерська (вбудовано між станціями Кловська і Дружби народів) | |
| 2000 | 2,67 | Дорогожичі |
| 2002 | 1,6 | Сирецька |
| 2005 | ? | Бориспільська |
Джерела
Інші ресурси інтернету
- Офіційний сайт Київського метрополітену
- Київський метрополітен - Сторінки присвячені Київському метрополітену - його минулому, сьогоденню та майбутньому.
