Відмінності між версіями «Метрополітен»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
м (дати, пусті строки, категорії вниз)
Рядок 1: Рядок 1:
<!-- Old WEK art_id 38 -->
 
 
<div style='float:right;'>
 
<div style='float:right;'>
 
{|
 
{|
 
|-
 
|-
|[[Зображення:Metro_scheme_1984.jpg|thumb|250px|left|Схема з п`ятьма лініями. 1984 рік.]]
+
|[[Зображення:Metro_scheme_1984.jpg|thumb|250px|left|Схема з п`ятьма лініями. [[1984]] рік.]]
 
|-
 
|-
|[[Зображення:Metro_scheme_1998.jpg|thumb|250px|left|Схема перспективного будівництва. 1998 рік.]]
+
|[[Зображення:Metro_scheme_1998.jpg|thumb|250px|left|Схема перспективного будівництва. [[1998]] рік.]]
 
|-
 
|-
|[[Зображення:Metro_scheme_1990s.jpg|thumb|250px|left|Перспективний план на 2000 - 2010 рр.]]
+
|[[Зображення:Metro_scheme_[[1990]]s.jpg|thumb|250px|left|Перспективний план на [[2000]] - [[2010]] рр.]]
 
|}
 
|}
 
</div>
 
</div>
  
[[Категорія:Загальне]]
+
Будівництво почато [[1949]] р. управлінням "Київміськбуд". Перша дільниця (5,2 км) Святошино-Броварської лінії від ст. Вокзальна до ст. Дніпро стала до ладу [[6 листопада]] [[1960]] р. Діюча ([[1980]]) Святошино-Броварська лінія із 16 станціями проходить через центр міста з заходу на схід. Від ст. Святошин до ст. Дніпро траса йде під землею, далі — на поверхні, перетинаючи Дніпро й Русанівську протоку по залізобетонних мостах довжиною 700 м ([[Метро міст|міст Метро]]) і 350 м ([[Русанівський міст]]). Шлях довжиною 19,9 км поїзди М. долають за 30 хвилин.
 
 
Будівництво почато 1949 р. управлінням "Київміськбуд". Перша дільниця (5,2 км) Святошино-Броварської лінії від ст. Вокзальна до ст. Дніпро стала до ладу 6 листопада 1960 р. Діюча (1980) Святошино-Броварська лінія із 16 станціями проходить через центр міста з заходу на схід. Від ст. Святошин до ст. Дніпро траса йде під землею, далі — на поверхні, перетинаючи Дніпро й Русанівську протоку по залізобетонних мостах довжиною 700 м ([[Метро міст|міст Метро]]) і 350 м ([[Русанівський міст|Русанівський міст]]). Шлях довжиною 19,9 км поїзди М. долають за 30 хвилин.
 
  
У грудні 1976 стала до ладу Куренівсько-Червоноармійська лінія (13 км), що перетинає під землею Київ по правому берігу Дніпра з масиву [[Оболонь|Оболонь]], через [[Поділ|Поділ]] на центр міста і далі в бік [[Деміївка|Деміївки]]. Планується її довести до масиву [[Теремки|Теремки]].
+
У грудні [[1976]] стала до ладу Куренівсько-Червоноармійська лінія (13 км), що перетинає під землею Київ по правому берігу Дніпра з масиву [[Оболонь]], через [[Поділ]] на центр міста і далі в бік [[Деміївка|Деміївки]]. Планується її довести до масиву [[Теремки]].
  
1989 р. відкрито Сирецько-Печерську лінію, яка проходить через центр від [[Харківський масив|масиву Харківський]] по новому [[Південний міст|Південному мосту]] до [[Лук`янівка|Лук`янівки]]. Планується довести її до масиву [[Виноградар|Виноградар]], і тоді її загальна довжина сягне 28 км.
+
[[1989]] р. відкрито Сирецько-Печерську лінію, яка проходить через центр від [[Харківський масив|масиву Харківський]] по новому [[Південний міст|Південному мосту]] до [[Лук`янівка|Лук`янівки]]. Планується довести її до масиву [[Виноградар]], і тоді її загальна довжина сягне 28 км.
  
У 80-х роках планувалось будівництво четвертої — Наддніпрянської лінії (26 км) — вздовж лівого беріга Дніпра; та п`ятої лінії — Подільсько-Воскресенської — від аеропорту Жуляни, через Вокзал, [[Рибальський острів|Рибальский острів]] на [[Троєщина|Троєщину]]. 2001 приблизно за можливим маршрутом четвертої збудовано лінію швидкісного трамваю, а про п`яту й згадки немає :(.  
+
У 80-х роках планувалось будівництво четвертої — Наддніпрянської лінії (26 км) — вздовж лівого беріга Дніпра; та п`ятої лінії — Подільсько-Воскресенської — від аеропорту Жуляни, через Вокзал, [[Рибальський острів|Рибальский острів]] на [[Троєщина|Троєщину]]. [[2001]] приблизно за можливим маршрутом четвертої збудовано лінію швидкісного трамваю, а про п`яту й згадки немає :(.  
  
Протягом 1970-х — 80-х років питома вага М. в загальних перевезеннях міського транспорту становила 18 — 19 %.
+
Протягом [[1970]]-х — 80-х років питома вага М. в загальних перевезеннях міського транспорту становила 18 — 19 %.
  
 
==Часи будівництва окремих дільниць==
 
==Часи будівництва окремих дільниць==
Рядок 32: Рядок 29:
 
|colspan=3 align=left|Святошино-Броварська лінія (червона, 18 станцій, 22,65 км)
 
|colspan=3 align=left|Святошино-Броварська лінія (червона, 18 станцій, 22,65 км)
 
|-
 
|-
|1960
+
|[[1960]]
 
|5,2 км
 
|5,2 км
 
|[[Вокзальна (станція метро)|Вокзальна]], [[Університет (станція метро)|Університет]], [[Хрещатик (станція метро)|Хрещатик]], [[Арсенальна (станція метро)|Арсенальна]], [[Дніпро (станція метро)|Дніпро]]
 
|[[Вокзальна (станція метро)|Вокзальна]], [[Університет (станція метро)|Університет]], [[Хрещатик (станція метро)|Хрещатик]], [[Арсенальна (станція метро)|Арсенальна]], [[Дніпро (станція метро)|Дніпро]]
 
|-
 
|-
|1963
+
|[[1963]]
 
|3,3
 
|3,3
 
|Політехнічний інститут, Шулявська
 
|Політехнічний інститут, Шулявська
 
|-
 
|-
|1965
+
|[[1965]]
 
|4,2
 
|4,2
 
|Гідропарк, Лівобережна, Дарниця
 
|Гідропарк, Лівобережна, Дарниця
 
|-
 
|-
|1968
+
|[[1968]]
 
|1,3
 
|1,3
 
|Чернігівська
 
|Чернігівська
 
|-
 
|-
|1971
+
|[[1971]]
 
|4,2
 
|4,2
 
|Берестейська, Нивки, Святошин
 
|Берестейська, Нивки, Святошин
 
|-
 
|-
|1979
+
|[[1979]]
 
|1,2
 
|1,2
 
|Лісова
 
|Лісова
 
|-
 
|-
|1987
+
|[[1987]]
 
|
 
|
 
|Театральна (вбудовано між станціями Університет та Хрещатик)
 
|Театральна (вбудовано між станціями Університет та Хрещатик)
 
|-
 
|-
|2002
+
|[[2002]]
 
|3,25
 
|3,25
 
|Житомирська, Академмістечко
 
|Житомирська, Академмістечко
Рядок 66: Рядок 63:
 
|colspan=3 align=left|Куренівсько-Червоноармійська лінія (синя, 12 станцій, 13 км)
 
|colspan=3 align=left|Куренівсько-Червоноармійська лінія (синя, 12 станцій, 13 км)
 
|-
 
|-
|1976
+
|[[1976]]
 
|2,3 км
 
|2,3 км
 
|[[Майдан Незалежності (станція метро)|Майдан Незалежності]], Поштова площа, Контрактова площа
 
|[[Майдан Незалежності (станція метро)|Майдан Незалежності]], Поштова площа, Контрактова площа
 
|-
 
|-
|1980
+
|[[1980]]
 
|4,4 км
 
|4,4 км
 
|Тараса Шевченка, Петрівка, Оболонь
 
|Тараса Шевченка, Петрівка, Оболонь
 
|-
 
|-
|1981
+
|[[1981]]
 
|2,1 км
 
|2,1 км
 
|Площа Льва Толстого, Республіканський стадіон
 
|Площа Льва Толстого, Республіканський стадіон
 
|-
 
|-
|1982
+
|[[1982]]
 
|2 км
 
|2 км
 
|Мінська, Героїв Дніпра
 
|Мінська, Героїв Дніпра
 
|-
 
|-
|1984
+
|[[1984]]
 
|2,2 км
 
|2,2 км
 
|Палац Україна, Либідьська
 
|Палац Україна, Либідьська
Рядок 88: Рядок 85:
 
|colspan=3 align=left|Сирецько-Печерська лінія (зелена, 14 станцій, 20,47 км)
 
|colspan=3 align=left|Сирецько-Печерська лінія (зелена, 14 станцій, 20,47 км)
 
|-
 
|-
|1989
+
|[[1989]]
 
|1,9
 
|1,9
 
|Золоті ворота, Палац Спорту, Кловська
 
|Золоті ворота, Палац Спорту, Кловська
 
|-
 
|-
|1991
+
|[[1991]]
 
|4,4
 
|4,4
 
|Дружби народів, Видубичі
 
|Дружби народів, Видубичі
 
|-
 
|-
|1992
+
|[[1992]]
 
|4,2
 
|4,2
 
|Славутич, Осокорки
 
|Славутич, Осокорки
 
|-
 
|-
|1994
+
|[[1994]]
 
|2,6
 
|2,6
 
|Позняки, Харківська
 
|Позняки, Харківська
 
|-
 
|-
|1996
+
|[[1996]]
 
|3,1
 
|3,1
 
|Лук`янівська
 
|Лук`янівська
 
|-
 
|-
|1997
+
|[[1997]]
 
|
 
|
 
|Печерська (вбудовано між станціями Кловська і Дружби народів)
 
|Печерська (вбудовано між станціями Кловська і Дружби народів)
 
|-
 
|-
|2000
+
|[[2000]]
 
|2,67
 
|2,67
 
|[[Дорогожичі (станція метро)|Дорогожичі]]
 
|[[Дорогожичі (станція метро)|Дорогожичі]]
 
|-
 
|-
|2002
+
|[[2002]]
 
|1,6
 
|1,6
 
|[[Сирець (станція метро)|Сирецька]]
 
|[[Сирець (станція метро)|Сирецька]]
 
|-
 
|-
|2005
+
|[[2005]]
 
|?
 
|?
 
|Бориспільська
 
|Бориспільська
 
|}
 
|}
  
 
+
==Джерела==
 
 
 
 
====Джерела====
 
 
*[[Київ. Енциклопедичний довідник|"Киев. Энциклопедический справочник" УРЕ, Киев-1986]]  
 
*[[Київ. Енциклопедичний довідник|"Киев. Энциклопедический справочник" УРЕ, Киев-1986]]  
  
====Інші ресурси інтернету====
+
==Інші ресурси інтернету==
 
*[http://www.metro.kiev.ua/ Офіційний сайт Київського метрополітену] {{ua}} {{ru}}
 
*[http://www.metro.kiev.ua/ Офіційний сайт Київського метрополітену] {{ua}} {{ru}}
 
*[http://www.metropoliten.kiev.ua/ Київський метрополітен] - Сторінки присвячені Київському метрополітену - його минулому, сьогоденню та майбутньому. {{ua}} {{en}} {{ru}}
 
*[http://www.metropoliten.kiev.ua/ Київський метрополітен] - Сторінки присвячені Київському метрополітену - його минулому, сьогоденню та майбутньому. {{ua}} {{en}} {{ru}}
 +
 +
[[Категорія:Загальне]]

Версія за 17:37, 22 листопада 2005

Схема з п`ятьма лініями. 1984 рік.
Схема перспективного будівництва. 1998 рік.
[[Зображення:Metro_scheme_1990s.jpg|thumb|250px|left|Перспективний план на 2000 - 2010 рр.]]

Будівництво почато 1949 р. управлінням "Київміськбуд". Перша дільниця (5,2 км) Святошино-Броварської лінії від ст. Вокзальна до ст. Дніпро стала до ладу 6 листопада 1960 р. Діюча (1980) Святошино-Броварська лінія із 16 станціями проходить через центр міста з заходу на схід. Від ст. Святошин до ст. Дніпро траса йде під землею, далі — на поверхні, перетинаючи Дніпро й Русанівську протоку по залізобетонних мостах довжиною 700 м (міст Метро) і 350 м (Русанівський міст). Шлях довжиною 19,9 км поїзди М. долають за 30 хвилин.

У грудні 1976 стала до ладу Куренівсько-Червоноармійська лінія (13 км), що перетинає під землею Київ по правому берігу Дніпра з масиву Оболонь, через Поділ на центр міста і далі в бік Деміївки. Планується її довести до масиву Теремки.

1989 р. відкрито Сирецько-Печерську лінію, яка проходить через центр від масиву Харківський по новому Південному мосту до Лук`янівки. Планується довести її до масиву Виноградар, і тоді її загальна довжина сягне 28 км.

У 80-х роках планувалось будівництво четвертої — Наддніпрянської лінії (26 км) — вздовж лівого беріга Дніпра; та п`ятої лінії — Подільсько-Воскресенської — від аеропорту Жуляни, через Вокзал, Рибальский острів на Троєщину. 2001 приблизно за можливим маршрутом четвертої збудовано лінію швидкісного трамваю, а про п`яту й згадки немає :(.

Протягом 1970-х — 80-х років питома вага М. в загальних перевезеннях міського транспорту становила 18 — 19 %.

Часи будівництва окремих дільниць

Рік закінчення
будівництва
Довжина Станції
Святошино-Броварська лінія (червона, 18 станцій, 22,65 км)
1960 5,2 км Вокзальна, Університет, Хрещатик, Арсенальна, Дніпро
1963 3,3 Політехнічний інститут, Шулявська
1965 4,2 Гідропарк, Лівобережна, Дарниця
1968 1,3 Чернігівська
1971 4,2 Берестейська, Нивки, Святошин
1979 1,2 Лісова
1987 Театральна (вбудовано між станціями Університет та Хрещатик)
2002 3,25 Житомирська, Академмістечко
Куренівсько-Червоноармійська лінія (синя, 12 станцій, 13 км)
1976 2,3 км Майдан Незалежності, Поштова площа, Контрактова площа
1980 4,4 км Тараса Шевченка, Петрівка, Оболонь
1981 2,1 км Площа Льва Толстого, Республіканський стадіон
1982 2 км Мінська, Героїв Дніпра
1984 2,2 км Палац Україна, Либідьська
Сирецько-Печерська лінія (зелена, 14 станцій, 20,47 км)
1989 1,9 Золоті ворота, Палац Спорту, Кловська
1991 4,4 Дружби народів, Видубичі
1992 4,2 Славутич, Осокорки
1994 2,6 Позняки, Харківська
1996 3,1 Лук`янівська
1997 Печерська (вбудовано між станціями Кловська і Дружби народів)
2000 2,67 Дорогожичі
2002 1,6 Сирецька
2005 ? Бориспільська

Джерела

Інші ресурси інтернету