Магістрату будинок

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Будинок київського магістрату. (ХІХ ст.)

Будинок магістрату– будівля, в якій розміщався орган самоуправління Києва (магістрат); складався з ратуші та годинникової вежі. Знаходився на головній площі Подолу, яка дістала назву Магістратської (нині Контрактова площа).

У ⅩⅦ ст. будівля київської ратуші була дерев’яною, вона зображена на карті 1695 р. полковника Ушакова. Перший поверх цієї ратуші був трохи ширшим за другий (з виступаючим дахом). У 1697 р. з тильної сторони по центру ратуші була побудована 30-метрова чотириярусна кам’яна вежа з вмонтованим годинником (“дзиґарем”), наверху вежі знаходився герб Києва – мідний барельєф архангела Михаїла. На верху вежі, навколо п’єдесталу, був напис слов’янськими золоченими літерами: «Богомъ хранима града Кіева. 1697.» У 1737 р. на місці ратуші, що згоріла, було збудовано нову кам’яну двоповерхову будівлю, фасад якої був звернений до фонтану. Вхід до магістрату був вирішений у вигляді ґанку зі сходами і аркадою і з широкою терасою над ним. Терасу завершував витончений фронтон, який увінчувала статуя давньогрецької богині правосуддя Феміди з мечем в одній руці і терезами – в іншій. Деяких змін зазнала і вежа: герб був змінений на двоголового орла, а зображення київського герба було поміщено з південної сторони башти. На балконі, на верхньому ярусі, тричі на день грали 4 сурмачі; а внизу на терасі, влаштованими над парадним входом, вечорами грали музики. Був сконструйований механізм, який при кожному бою годинника змушував скульптуру архистратига Михаїла бити сталевим списом у крем’янисту пащу змія, від чого з неї сипалися іскри. Всередині будинку містилися приміщення для управ, цехів, скарбниця, архів та дві зали для урочистостей, прикрашені портретами, дзеркалами, люстрами та двома “ковчегами”, в яких зберігалися грамоти на міські права і привілеї; 15 січня 1798 р. у цих залах відбулися перші контракти, які проходили тут і в 1799 та 1800 роках. У підвалах ратуші зберігались гармати та зброя цехової міліції. Від будинку ратуші починалися урочисті міські церемонії, пов’язані зі святкуванням “магдебургії” та іншими важливими подіями. Процесії за участі війта, бурмістра, ратманів,товариства “Золотої корогви” та міських цехів у старовинному урочистому одязі прямували до Успенської церкви й далі Покровською вулицею до місця хрещення киян.

Під час пожежі 1811 р. будинок ратуші було значно пошкоджено і вході перепланування Подолу був розібраний. Цеглу знього пізніше використали для будівництва Контрактового будинку. У 1976 р. було запропоновано відновити будинок магістрату під час реконструкції Контрактової площі з нагоди святкування 1500-річчя Києва, однак задум не був здійснений, з огляду на відсутність достовірних зображень будівлі.

Джерела

  • Иванъ Фундуклей. Обозреніе Кіева въ отношеніи къ древностямъ. Киевъ, 1847. с. 87
  • История Киева. Киев периода позднего феодализма и капитализма. Киев, 1984. с. 47-48, 107
  • Київ. Енциклопедичний довідник с.371-372
  • Музей истории города Киева. Киев, 1988. с. 57-58
  • „Старожитності“, № 3-4, 1993. с. 21