Либідь річка
Річка. Довжина — 17 км. Права притока Дніпра. Перетинає Київ від Поста-Волинського до Телички. Вздовж Саперної слобідки з 80-х рр. 20 ст. протікає в колекторі. Площа басейну — 68 км².
Походження назви
Вважається, що річка отримала назву від імені сестри легендарних засновників Києва — Кия, Щека і Хорива. Річка Либідь згадується в літописах під 968 роком, коли літописець зазначає, що «не бяше лзѣ коня напоити на Лыбеди».
Російський історик Карамзін на початку ХІХ століття писав: <ref>История государства Российского. — М.: Наука, 1989. — С. — 49)</ref> Шаблон:Text Таким чином, виникнення легенд і переказів про географічні об'єкти цілком можливі.
Фізична географія річки
В багатьох джерелах можна зайти згадку про те, що Либідь бере початок із джерел поблизу сучасної станції Київ-Волинський. Однак дослідник малих річок Києва В. І. Вишневський встановив, що витоками Либеді можна вважати колектори, що починаються в районі перетину вулиць Світлогорської та Радищева та в районі вулиці Академіка Каблукова (координати цього місця — 50°26'47 пн. широти, 30°24'38 сх. довготи). Перші 4 кілометри протікає суто в колекторі, прийнявши при цьому ряд приток — спочатку Відрадний (це парк Відрадний, в якому знаходиться ставок із встановленим поруч пам'ятним каменем, що нагадує про початки тут Либеді), потім 2 невеликі ліви притоки — один із них протікає під парком «Орлятко», де також є ставок, інший має назву Волочаєвський. Біля Залізничної вулиці (район фабрики «Лагода») Либідь вперше з'являється на поверхні. Звідси від витоку 4,5 км.
Далі Либідь протікає переважно на поверхні, продовжуючи приймати притоки — в Либідь впадає Вершинка (протікає вздовж вулиці Ушинського, цю річку довгий час помилково вважали Либіддю і визначаючи витоки, орієнтувалися саме на неї), потім Шулявка, Піщаний і Кадетська Роща (усі крім Вершинки повністю у колекторах). Під Повітрофлотським шляхопроводом Либідь ненадовго ховається в трубу, щоб за декілька сотень метрів знову вийти на денну поверхню і прийняти одну з найбільших приток — Скоморох. Потім у Либідь почергово впадають струмки і річки Ботанічний (Паньківський), Мокра, Клов, Протасів Яр, Ямка, Совка і Горіхуватка (Оріхуватка). З них лише Ботанічний ручай та річки Совка і Горіхуватка бодай частину шляху протікають поверхнею. Найбільш природній вигляд зберегла Горіхуватка і частково Совка.
Вздовж Саперно-Слобідської вулиці Либідь близько 2 км знову протікає у колекторі (цю ділянку Либеді було заховано під землю лише у 1980-х роках). Виходить на поверхню Либідь поблизу Видубицького шляхопроводу, прийнявши останню притоку — Буслівку. Далі Либідь протікає частково у природному руслі — сьогодні це єдине таке місце на річці.
Впадає Либідь до Дніпра неподалік Південного мосту, а точніше — біля ТЕЦ-5.
Басейн Либеді розділений глибокими урвищами, які відкривають численні джерельця: Бусловський — на Саперній слобідці, Лукрець — під Дівич-горою, Живець — під горою Бусовицею та ін.
Основні притоки: Скоморох, Совка, Бусловка, Відрадний, Шулявка (Шулявиця), Кадетська Роща, Клов, Ямка, Протасів Яр тощо (більшість взято в колектори, деякі мають періодичний стік).
В басейні Либеді ще до кінця ХІХ століття знаходилися великі ставки — Шулявський, Паньківський, Печерський, Совки, Голосіївський. Шулявський (Кадетський) ставок проіснував до початку 1930-х років.
Використовували Либідь і як джерело енергії: на ній стояли водяні млини<ref> Вортман Д. Я., Нікітіна В. І. Маловідомий план околиць Києва 1753 року. // Інтернет-сайт «Мислене дерево».</ref>.
Із кінця XIX століття у зв'язку з розвитком міста поверхня басейну Либеді, його географічні об'єкти зазнали значних змін.
Майже все русло Либеді закріплено бетонними сваями, а на окремих ділянках взято в колектори (під Повітрофлотським шляхопроводом та вздовж Саперно-Слобідської вулиці).
Протягом останніх років, під час кожної весняної повіні Київська міська державна адміністрація обіцяє провести комплекс робіт з очистки та розширення русла.
Через Либідь перекинуто багато шляхопроводів, однак більшою є кількість невеликих пішохідних містків.
Див. також
Примітки
Виноски
<references/>
