Відмінності між версіями «Ланцюговий міст»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
м (дати, пусті строки, категорії вниз)
 
(Не показані 17 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
 
|}
 
|}
 
</div>
 
</div>
 +
'''Миколаївський Ланцюговий міст''' (міст Миколи Ⅰ) – перший капітальний міст через Дніпро (тепер не існує, знаходився трохи нижче за течією від теперішнього [[Метро міст|мосту Метро]]). Попередні мости були наплавними.
  
Миколаївський міст. Перший капітальний міст через Дніпро (в районі теперішньго [[Метро міст|моста Метро]]). Попередні мости були наплавними. Заклали його [[30 вересня]] [[1848]] р. за проектом і під керівництвом англійського інженера Ч. де Віньйоля. Відкриття моста співпало з датою освящення пам`ятника князю Володимиру і відбулось [[27 вересня]] [[1853]] р. За п`ять років будівництва мосту було витрачено понад 2,35 мільйони карбованців. Металеві конструкції було виготовлено в Англії, морем їх перевезли в Одесу, а звідти волами — до Києва. Міст довжиною 776 м (повна вага становила понад [[1600]] тон) мав п`ять підопор, які з`єднувались між собою ланцюгом (вага окремого звена — 192 кг). Продовженням моста були дерев`яні мости (дивись [[Русанівський міст]]) через лівобережну заплаву і протоку до [[Микільська слобідка|Микільської слобідки]]. Міст розводили до [[1900]] р., тоді відбулася капітальна перебудова — його значно підняли; і з того часу міст висів на ланцюгах (раніше лежав). Перехід через міст коштував 6 копійок — за корову, 9 — за коня... У [[1912]] через міст почав ходити трамвай до [[Передмістна слобідка|Передмостної слобідки]]. У [[1920]] війська буржуазно-поміщицької Польщі висадили міст у повітря. У [[1925]] році його підопори було використано при спорудженні (за участю академіка Є. О. Патона) [[Бош Євгенії міст|моста ім. Є. Бош]]. На початку Великої Вітчизняної війни Ланцюговий міст було остаточно зруйновано.
+
Запропонований англійським архітектором і мостобудівником Чарльзом де Віньолем (Charles Blacker Vignoles
 +
<ref>[http://en.wikipedia.org/wiki/Charles_Blacker_Vignoles Charles Blacker Vignoles] {{en}}</ref>
 +
<ref>[http://en.structurae.de/persons/data/index.cfm?ID=d001986 Charles Blacker Vignoles] {{en}}</ref>) проект будівництва київського моста ще в середині 40-х років був уважно вивчений і скоригований російськими фахівцями за участі інженерів Мельникова і Кербедза (автора мостів через Неву).
  
[[Мости|Мости Києва]].
+
Після того як план спорудження був затверджений імператором Миколою І, 30 серпня 1848 р. відбулася закладка мосту в районі впадання річки [[Чорторий протока|Чорторий]] у русло Дніпра, саме  навпроти Аскольдової могили, де за розрахунками інженерів було міцне дно і стриманий плин ріки. Міст було збудовано протягом 1848-1853 років під керівництвом Чарльза де Віньоля. За 5 років на будівництва мосту було витрачено 2,35 мільйони карбованців. Всі металеві частини були виготовлені в місті Бірмінгем, на 16 пароплавах доставлені в Одесу, звідки чумаки на волах перевезли все до Києва <ref>«Скорбное бесчуствие» А. Анисимов, Tabachuk Ltd., Киев-1992</ref>. При будівництві мосту для кожного бика (мостової опори) робилася спеціальна вигородка посеред русла ріки, з якої викачувалася вода, потім на палях споруджували гранітний підмурок, а на ньому – струнку цегляну арку з київської цегли з двома готичними вежами по боках. Таких арок було п’ять, і по обидва боки від них простягалися потужні нерозрізні ланцюги, що утримували мостові прогони. Кожна ланка ланцюгу важила 192 кг. По краях мосту були прокладені тротуари, облямовані красивими чавунними поручнями з чавунними ліхтарями. Довжина склала 777,5 м, ширина – 16 м, вага – 1600 тон. Міст виявився настільки міцним, що міг витримувати навантаження в три пуди на кожен квадратний фут, чи 310 тисяч пудів на всю споруду.
 +
 
 +
Відкриття моста співпало з датою освячення [[Володимиру Великому пам’ятник|пам’ятника князю Володимиру]] і відбулось 27 вересня 1853 р. Постійний рух було відкрито лише в 1855 році. За наказом імператора Олександра ІІ, Ланцюговий міст назвали ''Миколаївським''. Продовженням моста були дерев’яні мости (дивись [[Русанівський міст]]) через лівобережну заплаву і протоку до [[Микільська слобідка|Микільської слобідки]]. У 1867 р. біля підошви моста було збудовано каплицю Св. Миколи Чудотворця.
 +
 
 +
Щоб утримувати споруду в належному стані Міська Дума встановила мита за переведення через міст корови – 6 коп., коня – 9 коп., автомобіля – 15 коп.
 +
 
 +
Міст мав розвідну секцію для пропуску щоглових суден і пароплавів, що працювала за принципом “поворотного кола” і приводилася в рух зусиллями чотирьох чоловік. У 1900 р. відбулася капітальна перебудова моста: його значно підняли, поглибили фарватер, труби всіх пароплавів почали опускати, тому необхідність у розвідній частині відпала. З того часу міст висів на ланцюгах, а раніше “лежав”.
 +
 
 +
У 1912 році в [[Передмостова слобідка|Передмостову слобідку]], і далі в [[Дарниця|Дарницю]] проклали лінію трамвая, що сприяло активному просуванню Києва на лівобережжя Дніпра.
 +
 
 +
Миколаївський Ланцюговий міст виконував і специфічну прикордонну функцію. Поруч з ним знаходився вартовий будинок “для огляду паспортів в осіб, що в’їжджали в місто”. Уночі рух по мосту не заборонявся, але обмежувалося регламентом, установленим для усіх великих мостових переходів Росії. Зокрема, дозволялось пропускати знатних людей і їх слуг лише з ліхтарями.
 +
 +
У липні 1920 р. польські війська при відступі з Києва висадили в повітря один з прольотів мосту, а розірвані ланцюги потягнули за собою усю споруду. У 1925 році його підпори було використано при спорудженні (за участю академіка [[Патон Євген Оскарович|Є. О. Патона]]) [[Бош Євгенії міст|моста ім. Є. Бош]]. На початку Великої Вітчизняної війни Ланцюговий міст було остаточно зруйновано.
 +
 
 +
===Додаткова інформація===
 +
*В 1854 році срібну модель моста виставили в Лондоні, у Кришталевому палаці архітектора Пекстона. Дослідники вважають, що саме ця модель послужила прообразом до будівництва Бруклінського мосту, зведеного на Іст-Рівер у 1883 році в Нью-Йорку.<ref>«Сегодня» №11. 25.02.05</ref>
 +
*Залишок гранітних брил від підпор мосту пішов на будівництво постаменту [[Хмельницькому Богдану пам’ятник|пам’ятника Богдану Хмельницькому]].
  
 
==Джерела==
 
==Джерела==
*[[Спутник по г. Киеву С.М. Богуславского (видання)|"Спутник по г. Киеву С.М. Богуславского", Киев-1913]]
+
* ''Александр Анисимов''. Киев и киевляне… Киев: «Курчъ», 2002.  
*"Листівки" Склад листівок А. Ріхтера, Київ
+
* ''М. О. Рибаков''. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. Київ: «КИЙ», 1997
*[[Скорбное бесчуствие (видання)|"Скорбное бесчуствие" А. Анисимов, Tabachuk Ltd., Киев-1992]]
+
* "Спутник по г. Киеву С.М. Богуславского", Киев-1913
 +
* "Листівки" Склад листівок А. Ріхтера, Київ
 +
<references/>
  
 
[[Категорія:Мости]]
 
[[Категорія:Мости]]
 +
[[Категорія:1853 події]]
 +
[[Категорія:1912 події]]
 +
[[Категорія:1920 події]]

Поточна версія на 00:01, 13 жовтня 2009

0009.jpg
0008.jpg

Миколаївський Ланцюговий міст (міст Миколи Ⅰ) – перший капітальний міст через Дніпро (тепер не існує, знаходився трохи нижче за течією від теперішнього мосту Метро). Попередні мости були наплавними.

Запропонований англійським архітектором і мостобудівником Чарльзом де Віньолем (Charles Blacker Vignoles <ref>Charles Blacker Vignoles En-flag.gif</ref> <ref>Charles Blacker Vignoles En-flag.gif</ref>) проект будівництва київського моста ще в середині 40-х років був уважно вивчений і скоригований російськими фахівцями за участі інженерів Мельникова і Кербедза (автора мостів через Неву).

Після того як план спорудження був затверджений імператором Миколою І, 30 серпня 1848 р. відбулася закладка мосту в районі впадання річки Чорторий у русло Дніпра, саме навпроти Аскольдової могили, де за розрахунками інженерів було міцне дно і стриманий плин ріки. Міст було збудовано протягом 1848-1853 років під керівництвом Чарльза де Віньоля. За 5 років на будівництва мосту було витрачено 2,35 мільйони карбованців. Всі металеві частини були виготовлені в місті Бірмінгем, на 16 пароплавах доставлені в Одесу, звідки чумаки на волах перевезли все до Києва <ref>«Скорбное бесчуствие» А. Анисимов, Tabachuk Ltd., Киев-1992</ref>. При будівництві мосту для кожного бика (мостової опори) робилася спеціальна вигородка посеред русла ріки, з якої викачувалася вода, потім на палях споруджували гранітний підмурок, а на ньому – струнку цегляну арку з київської цегли з двома готичними вежами по боках. Таких арок було п’ять, і по обидва боки від них простягалися потужні нерозрізні ланцюги, що утримували мостові прогони. Кожна ланка ланцюгу важила 192 кг. По краях мосту були прокладені тротуари, облямовані красивими чавунними поручнями з чавунними ліхтарями. Довжина склала 777,5 м, ширина – 16 м, вага – 1600 тон. Міст виявився настільки міцним, що міг витримувати навантаження в три пуди на кожен квадратний фут, чи 310 тисяч пудів на всю споруду.

Відкриття моста співпало з датою освячення пам’ятника князю Володимиру і відбулось 27 вересня 1853 р. Постійний рух було відкрито лише в 1855 році. За наказом імператора Олександра ІІ, Ланцюговий міст назвали Миколаївським. Продовженням моста були дерев’яні мости (дивись Русанівський міст) через лівобережну заплаву і протоку до Микільської слобідки. У 1867 р. біля підошви моста було збудовано каплицю Св. Миколи Чудотворця.

Щоб утримувати споруду в належному стані Міська Дума встановила мита за переведення через міст корови – 6 коп., коня – 9 коп., автомобіля – 15 коп.

Міст мав розвідну секцію для пропуску щоглових суден і пароплавів, що працювала за принципом “поворотного кола” і приводилася в рух зусиллями чотирьох чоловік. У 1900 р. відбулася капітальна перебудова моста: його значно підняли, поглибили фарватер, труби всіх пароплавів почали опускати, тому необхідність у розвідній частині відпала. З того часу міст висів на ланцюгах, а раніше “лежав”.

У 1912 році в Передмостову слобідку, і далі в Дарницю проклали лінію трамвая, що сприяло активному просуванню Києва на лівобережжя Дніпра.

Миколаївський Ланцюговий міст виконував і специфічну прикордонну функцію. Поруч з ним знаходився вартовий будинок “для огляду паспортів в осіб, що в’їжджали в місто”. Уночі рух по мосту не заборонявся, але обмежувалося регламентом, установленим для усіх великих мостових переходів Росії. Зокрема, дозволялось пропускати знатних людей і їх слуг лише з ліхтарями.

У липні 1920 р. польські війська при відступі з Києва висадили в повітря один з прольотів мосту, а розірвані ланцюги потягнули за собою усю споруду. У 1925 році його підпори було використано при спорудженні (за участю академіка Є. О. Патона) моста ім. Є. Бош. На початку Великої Вітчизняної війни Ланцюговий міст було остаточно зруйновано.

Додаткова інформація

  • В 1854 році срібну модель моста виставили в Лондоні, у Кришталевому палаці архітектора Пекстона. Дослідники вважають, що саме ця модель послужила прообразом до будівництва Бруклінського мосту, зведеного на Іст-Рівер у 1883 році в Нью-Йорку.<ref>«Сегодня» №11. 25.02.05</ref>
  • Залишок гранітних брил від підпор мосту пішов на будівництво постаменту пам’ятника Богдану Хмельницькому.

Джерела

  • Александр Анисимов. Киев и киевляне… Киев: «Курчъ», 2002.
  • М. О. Рибаков. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. Київ: «КИЙ», 1997
  • "Спутник по г. Киеву С.М. Богуславского", Киев-1913
  • "Листівки" Склад листівок А. Ріхтера, Київ

<references/>