Лаврська іконописна майстерня

Версія від 06:42, 10 серпня 2007; George Alex 1971 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Старіша версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Будинок майстерні

Центр давньоруського та українського живопису на території Києво-Печерської Лаври. Згідно існуючих літературних джерел, виникла в останній чверті ХІ сторіччя у зв`язку з оздобленням Успенського собору (1073-1089) грецькими майстрами за участі київського художника Аліпія (Алімпія). На території Лаври знайдена майстерня з виробництва смальти для мозаїк.

Про стиль мистецтва ХІ-XVI ст. дають уяву ікони «Свенсько-Печерської богоматері з Антонієм і Феодосієм» (1288), мініатюри до Київської псалтирі (1397), рельєф «Богоматір з Антонієм і Феодосієм» (триптих, 1470) та інші. У 1724-1744 рр. майстернею керували майстри Іван (Максимович) та Феоктіст (Павловський), у 1744-1755 рр. - А.Галік, з 1755 р. - італійський художник В.Фредеріче.

Видатними пам`ятками живопису XVIII ст. у стилі барокко були розписи Успенського собору (1724-1731) та Троїцької Надбрамної церкви (1734-1744), виконані С.Лубенським (Лубенченко), а також Ф.Павловським, А.Галіком, М.Якубовським, І.Кодельським, З.Голубовським, М.Григорьєвим. У 1752 р. невідомий художник Лаврської майстерні написав портрет Д.Єфремовича, а у 1769 Самуїл - портрет Д.Долгорукого (обідва - у Київському художньому музеї).

З Лаврської майстерні, окрім зазначених вище, вийшли також такі художники, як Г.Сердюченко, Ф.Білозерський, І.Попович, Є.Федоров, М.Тавров, А.Пишецький, Д.Красовський, Я.Рачковський, С.Малий, І.Трилєський, С.Данилевич, Л.Тарасевич, С.Паламаренко, К.Попович, Г.Ктиторенко, О.Трилієвський, А.Перехрестенко, Ф.Уманський, І.Попович, Дорофей, Пантелеймон, Г.Тесленко, П.Федоров та інші.

Наприкінці XVIII ст. майстерня поступово втрачала провідне значення в історії українського мистецтва. Остання спроба піднести її рівень була здійснена наприкінці ХІХ - початку ХХ сторіччя, коли І.Їжакевич з учнями розписав (1905-1907) в Лаврі Всіхсвятську церкву та трапезну.

Майстерня припинила своє існування разом з монастирем (1926). У її приміщенні зараз художні майстерні.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва