Київський метрополітен
Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 16:35, 7 червня 2007, створена George Alex 1971 (обговорення | внесок)
Історія
Лондон, друга половина XIX сторіччя. Завдяки економічному, політичному, культурному розквіту в Англії вже давно назріла необхідність вирішити проблему росту пасажиропотоку в столиці. Одним з рішень було організувати рух в підземних тонелях міста, що дозволяло в повній мірі використовувати швидкість, надійність та зручність руху, оскільки тут відсутні перетини шляхів та зустрічні потоки транспорту і пішоходів. Тому в 1863 році в Лондоні споруджується перша в світі підземна залізниця (метро). Поїзди тут рухалися за допомогою паровозів. Дим заповнював тонелі, кіптява осідала на вагонах і на облицюванні станцій та вестибюлів, затемнюючи і без того бліде освітлення. Але все ж таки підземні поїзди ходили набагато швидше, ніж карети і дилижанси на вулицях. Населення Лондона все частіше користувалось саме цим засобом пересування, і за небачено короткий час потік пасажирів метро збільшився настільки, що перевершив найбільш оптимістичні сподівання. В наступні десятиліття метрополітени почали споруджувати у багатьох великих містах світу. Приклад Лондона наслідували Ліверпуль і Глазго, Нью-Йорк і Чікаго, Берлін і Гамбург, Мадрід, Токіо, Будапешт, Буенос-Айрес, Афіни, Париж та інші. Найяскравішою сторінкою в історії будівництва підземних доріг для нас є спорудження метрополітенів у найбільших містах нашої країни та країнах СНД - Києві, Дніпропетровську, Харкові, Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єревані, Тбілісі, Баку, Омську. 15 травня 1935 р. вперше відчинилися двері тринядцяти станцій першої черги Московського метрополітену. Радянських людей зустріли казкові підземні палаци, де не відчувався гнітючий морок підземелля, де різноколірний мармур і полірований граніт підкреслюють тонкі переливи кришталю і блиск позолоти. У 1955 році відкрився рух на підземній дорозі в Ленінграді (нині -Санкт-Петербург). А 1960 року почав діяти Київський метрополітен - окраса і гордість столиці України. Київське метро - не тільки першокласна транспортна споруда, а й видатний твір мистецтва. Він побудований в єдиному комплексі монументальних архітектурних споруд під землею та на її поверхні. В період його проектування і будівництва архітекторам довелося розв'язати досить складне завдання - як використати всі можливості архітектурної композиції, щоб надати станціям життєрадісного, глибоко оптимістичного, художнього, і разом з тим, - виключно оригінального вигляду.
Важливі дати в історії Київського метрополітену
- 1949-1960 - будівництво першої черги першої лінії метрополітену
- 1960 - здача в експлуатацію дільниці з 5 станцій, довжиною 5,2 км: «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро».
- 1963 - здача в експлуатацію дільниці з 2 станцій, довжиною 3,3 км: «Політехнічний інститут» та «Шулявська».
- 1965 - здача в експлуатацію дільниці з 3 станцій, довжиною 4,2 км, мосту Метро та депо «Дарниця», станції: «Гідропарк», «Лівобережна» та «Дарниця».
- 1968 - здача в експлуатацію дільниці з 1 станцією, довжиною 1,3 км: «Чернігівська».
- 1971 - здача в експлуатацію дільниці з 3 станцій, довжиною 4,2 км: «Берестейська», «Нивки» та «Святошин».
- 1976 - здача в експлуатацію першої черги другої лінії - дільниці з 3 станцій, довжиною 2,3 км: «Майдан Незалежності», «Поштова площа», «Контрактова площа».
Місцевість: вул.Б.Хмельницького. Станції метрополітену: Святошино-Броварська лінія.
Фото
Джерела
- "Вулиці Києва, Довідник" УЕ, Київ-1995
- Енциклопедичний довідник «Київ». Під ред.А.Кудрицького. - Київ, ГР УРЕ, 1982.
- Офіційний сайт Київського метрополітену: http://www.metro.kiev.ua/