Київська фортеця
 2001 рік. Вид на Госпітальні укріплення з освітлювальної вежі Республіканського стадіону. |
Про різні фортеці, що існували на території Києва у VI-ХІХ сторіччях можна прочитати у статті Фортеці Києва.
1706 року на основі укріплень Печерська і Лаври зводять Стару Печерську фортецю, а 1831-1861 роках — Нову Печерську фортецю. З розвитком нарізної артилерії фортеця поступово втрачає оборонне значення. Тому за проектом Е.Тотлебена розробляється проект перетворення фортець у форти. Проте був споруджений лише один з них - Лисогірський форт (1872). Пізніше перетворена на фортецю ІІІ класу, у 1897-1917 роках перетворена на військові склади та гарнізонну в’язницю. Після революції фортеця як цілісний комплекс остаточно втратила своє значення. Окремі об’єкти залишалися у віданні військових.
1930 року відкрився музей «Косий капонір», а вже у роки незалежності - Істрико-архітектурний пам’ятка-музей «Київська фортеця» на базі Госпітальних укріплень фортеці (вул.Госпітальна, 24-а). У 2007 році музею надано статус «національний».
Стара Печерська фортеця
Створена на основі укріплень Києво-Печерської Лаври. Розширення і підсилення укріплень продовжувалос до кінця XVII сторіччя. Лавру оточили оборонними стінами висотою 6 метрів і вона стала цитаделлю. З 1706 по 1723 рік будівництво продовжувалося і площа фортеці збільшилася у п’ятеро. Протягом XVIII-XIX сторіч фортеця неодноразово перебудовівалася.
Вона складалася з напівкруглогоу планівідкритого з боку Дніпро земляного валу (вис. - 6м) з сімома бастіонами, підсиленими з північного заходу трьома равелінами, а з південного сходу - валом (контргардом). Для контроля над Наводницькою дорогою, перед південним фронтом фортеці були збудовані Дальній та Ближній ретрашименти, і три окремих укріплення - люнети.
До фортеці вели з півдня Московські ворота Київської фортеці, з півночі - Київські (не зберіглися) та з заходу Васильківські ворота Київської фортеці, до яких в’їзжджали через розвідні мости, що були перекинуті черехз зовнішні рви (глибиною - бл.6м, шириною - до 40 м). З 1711 року у фортеці розміщувалися головні адміністративні та військові установи. Також тут були арсенали і порохові погреби
Нова Печерська фортеця
Споруджена у 1831-1861 роках на Печерську. В основу будівництва був покладений проект військового інженера Оппермана (затверджений у 1830 Миколою І).
Фортеця складалася з цитаделі, Васильківського укріплення (вежі №№ 1, 2, 3) та Госпітальних укріплень. Украплення доповнювалися оборонними казармами і казематними будинками. Серед них - казарма військових кантонистів (тепер - один з корпусів військового інституту), вежа №4 (вул.Ставронаводницька), вежа №5 (Печерський узвіз), оборонна «жандармська» казарма (вул.Московська, 22), вежа №6 (над Кловським яром), Арсенальські майстерні, Нікольські ворота або ж «Казарма на перешійку» (Арсенальна площа), кругла вежа (бульвар Лесі Українки), Прозоровська вежа (вул.Щорса), Косий капонір, дві казематні підпірні стіни (одна з них - у сучасному Зеленому театрі, набережний верк або Подільські ворота (не збереглися). Окремі споруди з’єднувалися валами чи оборонними цегляними стінами.
Для зведення цієї гіганської фортеці мешканців Печерська виселили на Нову Забудову і Шулявку. Кам’яні склади фортеці вміщували річний запас продовольства для 20-тисячного гарнізону. Вода постачалася механізованою системою з Дніпра на висоту 107 м, були колодязі й всередині фортеці.
Станції метрополітену: Кловська, Палац Спорту, Печерська.
