Києво-Печерська Лавра
Православний монастир, заснований 1051 року монахами Антонієм та Феодосієм в печерах (див. Печери Києво-Печерської Лаври) біля літньої князівської резиденції Берестове поруч з Києвом. У ХІ сторіччі монастир стає центром поширення й утвердження християнства у Київській Русі.
У ХІІ сторіччі монастир отримав статус «лаври» - головного великого монастиря. У XVIII сторіччі Лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належало 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл та хуторів, понад 70 тисяч кріпаків, 2 паперові фабрики, 11 цегляних заводи, 6 гут (скляних заводів), понад 160 винокурень, стільки ж млинів, близько 200 шинків, 2 кінських заводи. Крім того Лаврі були підпорядковані кілька дрібних монастирів та так звані пустині (Китаївська, Голосіївська, Преображенська) з їхніми угіддями та кріпаками в Україні, Росії та Білорусі. У 1786 році указом Катерини ІІ майно всіх монастирів в Україні перейшло до казни.
У свій час Лавра відігравала важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літопису та житійної літератури. Тут перекладалися на церковнослов`янську мову та переписувалися твори іноземних авторів. В Лаврі працювали літописці Нестор, Никон, Сильвестр. У ХІІІ сторіччі тут був складений «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело з історії Київської Русі. У XVI-XVII сторіччях Лавра - один з центрів боротьби проти окатоличування українського народу та проти уніатства.
У 1615 році засновано друкарню Києво-Печерської Лаври, 1631 року відкрито школу (засновник - Петро Могила), що сприяло поширенню освіти в Україні. В них працювали видатні діячі української культури та освіти П.Беринда, А.Кальнофойський, З.Копистенський, І.Гізель та інші, відомі українські майстри гравюри О. і Л.Тарасевичі, І.Щирський, І.Мігура, Ілія, А.Казачковський, Г.Левицький, художники Аліпій, І.Максимович, І.Їжакевич.
Лавра здійснювала широкі будівельні роботи ще з ХІ сторіччя (Успенський собор, Троїцька Надбрамна церква). Наприкінці ХІІ сторіччя навколо Лаври було зведено оборонні стіни (1240 року зруйновані татаро-монгольськими ордами). У 1698-1701 роках паралельно ним було споруджено нові фортечні стіни з бійницями та вежами. У XVII-XVIII сторіччях збудовані Всіхсвятська церква над Економічними воротами, ансамблі Ближніх та Дальніх печер, келії соборних старців, клирошан, будинки Лаврської економії, друкарні та інші. У 1731-1744 роках споруджено Велику Лаврську Дзвіницю (висота - 96 метрів). У першй половині ХІХ сторіччя збудовано кілька будівель у стилі класицизму. До кінця ХІХ сторіччя в Лаврі склався архітектурний ансамбль, який увібрав в себе кращі традиції давньоруської та української архітектури. Високого розвитку в Лаврі досягли образотворче та ювелірне мистецтво. У 70-х роках ХІ сторіччя засновано Лаврську іконописну майстерню та мозаїчну майстерню.
На території Лаври поховано низку видатних релігійних, військових та державних діячів, митців (докладніше див. Некрополь Києво-Печерської Лаври).
За постановою Уряду УРСР 1926 року територія Лаври була оголошена історико-культурним заповідником. У 1988 році, на честь 1000-ліття Хрещення Русі, частину території заповідника було повернуто церкві. Після майже двадцять років відновлення монастирського життя Лавра займає зараз всю територію Ближніх та Дальніх печер, а також використовує для богослужінь Трапезну палату з церквою, а для визначних подій - Успенський собор.
Cхематичний план території
На малюнку - схематичний план території Києво-Печерської Лаври:
- Успенський собор,
- Велика Лаврська Дзвіниця,
- Троїцька Надбрамна церква над Святими воротами,
- Микільська церква лікарняного монастиря,
- Келії соборних старців XVII-XVIII ст.,
- Келії соборних старців XVIII ст.,
- Корпус крилошан,
- Всіхсвятська церква над Економічними воротами,
- Економічний корпус,
- Ковнірівський корпус,
- Будинок друкарні Києво-Печерської Лаври,
- Соборна плоша, сквер з ківорієм та залишкі фундаментів трапезної палати ХІ ст.,
- БудинокЛаврської іконописної майстерні,
- Трапезна палата з церквою преподобних Антонія та Феодосія Печерських,
- Церква Благовіщення Богородиці при Митрополичих покоях,
- Митрополичі покої,
- Будинок намісника Лаври,
- Бібліотека Флавіана,
- Башта Івана Кушника,
- Малярна башта,
- Онуфріївська башта-церква,
- церква Спаса на Берестові,
- Південні (Печерські) ворота,
- Крита галерея між Південними воротами та ансамблем Ближніх печер,
- Дзвіниця на Ближніх печерах,
- Братський корпус з церквою Всіх преподобних Печерських і трапезною,
- Хрестовоздвиженська церква,
- Галерея над входом до Ближніх печер,
- Будинок наглядача Ближніх печер,
- Церква «Життєдайне джерело»,
- Каплиця над джерелом Антонія,
- Каплиця над джерелом Феодосія,
- Крита галерея, що з`єднує ансамблі Ближніх та Дальніх печер,
- Підпірна стіна,
- Аннозачатіївська церква,
- Східний вихід з Дальніх печер,
- Крита галерея, що веде з виходу печер на площу,
- Церква Різдва Богородиці і аркада-галерея підпірної стіни,
- Фортечні мури,
- Дзвіниця на Дальніх печерах,
- Будинок наглядача Дальніх печер - тепер Митрополія Української православної церкви,
- Братські корпуси,
- Духовна академія і семінарія Української православної церкви,
- Прес-центр УПЦ,
- Колишній Гостинний двір,
- Колишня лаврська лікарня для мирян,
- Годинникова (Південна) башта.
