Києво-Печерська Лавра

УВАГА!!! РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ ЩЕ НЕ ЗАВЕРШЕНО! ВИБАЧТЕ ЗА НЕЗРУЧНОСТІ!

Православний монастир, заснований 1051 року монахами Антонієм та Феодосієм в печерах (див. Печери Києво-Печерської Лаври) біля літньої князівської резиденції Берестове поруч з Києвом. У ХІ сторіччі монастир стає центром поширення й утвердження християнства у Київській Русі.

У ХІІ сторіччі монастир отримав статус «лаври» - головного великого монастиря. У XVIII сторіччі Лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належало 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл та хуторів, понад 70 тисяч кріпаків, 2 паперові фабрики, 11 цегляних заводи, 6 гут (скляних заводів), понад 160 винокурень, стільки ж млинів, близько 200 шинків, 2 кінських заводи. Крім того Лаврі були підпорядковані кілька дрібних монастирів та так звані пустині (Китаївська, Голосіївська, Преображенська) з їхніми угіддями та кріпаками в Україні, Росії та Білорусі. У 1786 році указом Катерини ІІ майно всіх монастирів в Україні перейшло до казни.

У свій час Лавра відігравала важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літопису та житійної літератури. Тут перекладалися на церковнослов`янську мову та переписувалися твори іноземних авторів. В Лаврі працювали літописці Нестор, Никон, Сильвестр. У ХІІІ сторіччі тут був складений «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело з історії Київської Русі. У XVI-XVII сторіччях Лавра - один з центрів боротьби проти окатоличування українського народу та проти уніатства.

У 1615 році засновано друкарню Києво-Печерської Лаври, 1631 року відкрито школу (засновник - Петро Могила), що сприяло поширенню освіти в Україні. В них працювали видатні діячі української культури та освіти П.Беринда, А.Кальнофойський,