Кирилівська церква

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
0069.jpg

Північніше Подолу на височині стоїть Кирилівська церква — пам`ятка архітектури Київської Русі. Споруджена в середині 12 ст. в урочищі Дорогожичі як собор родового монастиря чернігівських князів Ольговичів. У 12 — 13 ст. храм був князівською усипальницею. У 1194 в ньому поховано князя Святослава Всеволодовича — одного з персонажів "Слова о полку Ігоревім". К. ц. спочатку — шестистовпна, тринефна, триапсидна хрестово-купольна споруда, увінчана однією банею. Площини стін поділено пілястрами з масивними напівколонами й оздоблено вгорі аркатурним поясом з лекальної цегли з поребриковим орнаментом. Нартекс з нішами-аркасоліями для князівських поховань сполучається з центральним приміщенням храму широкою аркою. У південній частині нартекса — невеличка хрещальня. Вузьки сходи у формі букви П ведуть на хори. У наступні часи церкву не раз відновлювали й добудовували. Сучасний вигляд її з характерними рисами українського бароко (фронтоном, оздобленим ліпленим рослинним орнаментом) сформувався в середині 18 ст. внаслідок перебудов за участю архітектора І. Г. Григоровича-Барського. В 1760 р. Григорович-Барський збудував надбрамну церкву з дзвіницею (не збереглася). Інтер`єр К. ц. прикрашає фресковий розпис 12 ст. До нашого часу дійшло понад 800 кв. м. фресок: композиції Благовіщення, Різдво Христове, Успіння Богоматері та ін.; релігійні сцени "Євхаристія", "Святительский чин", у південній апсиді — 16 сцен з "житія Кирила Олександрійського" та ін. У 80-х рр. 19 ст. велися великі роботи по реставрації і поновленню стінопису. Їх виконували викладачі та учні Рисувальної школи М. І. Мурашка — І. С. Їжакевич, І.Ф. Селезньов, Х. П. Платонов, М. К. Пимоненко, художник М. О. Врубель. Пензлю М. О. Врубеля належать композиції "Зішестя Святого Духа" та "Ангели з лабарами" (на хорах), "Надгробний плач" (ніші — аркасолії нартекса) та чотири ікони (написані 1885 у Венеції) "Афанасій", "Богоматір з дитям", "Ісус Христос" і "Кирил" для мармурового іконостасу, виконаного за ескізами В. А. Прахова.

У 50-х рр. 20 ст. церква тріснула. Тоді підземелля просто бетонували, рятуючи архітектурний ансамбль. Дивно, але ця аварія допомогла зробити цікаве й важливе для істориків відкриття, а саме — Кирилівська церква має найглибші у світі фундаменти через те, що під нею є підземелля. ПіК 5(40)

Міститься К. ц. на вулиці Фрунзе 103.

  Місцевість:  Поділ.   Станції метрополітену:  Лук`янівська, Львівська Брама.

Джерела