Кирилівська церква

(відмінності між версіями)
м
 
Рядок 1: Рядок 1:
-
<div style='float:right;'>
+
[[Зображення:Hram Kyryla ta Afanasia.jpg|thumb|250px|Серпень 2009 року]]  
-
{|
+
-
|-
+
-
|[[Зображення:Hram Kyryla ta Afanasia.jpg|thumb|250px|left|]]  
+
-
|}
+
-
</div>
+
Північніше [[Поділ|Подолу]] на височині стоїть Кирилівська церква — пам`ятка архітектури Київської Русі. Споруджена в середині 12 століття в урочищі [[Дорогожичі]] як собор родового монастиря чернігівських князів Ольговичів. У 12 — 13 століттях храм був князівською усипальницею. [[1194]] року в ньому поховано князя Святослава Всеволодовича — одного з персонажів "Слова о полку Ігоревім".
Північніше [[Поділ|Подолу]] на височині стоїть Кирилівська церква — пам`ятка архітектури Київської Русі. Споруджена в середині 12 століття в урочищі [[Дорогожичі]] як собор родового монастиря чернігівських князів Ольговичів. У 12 — 13 століттях храм був князівською усипальницею. [[1194]] року в ньому поховано князя Святослава Всеволодовича — одного з персонажів "Слова о полку Ігоревім".
Рядок 21: Рядок 16:
{{metros}}[[Лук`янівська (станція метро)|Лук`янівська]], [[Дорогожичі (станція метро)|Дорогожичі]].
{{metros}}[[Лук`янівська (станція метро)|Лук`янівська]], [[Дорогожичі (станція метро)|Дорогожичі]].
-
<div style='clear:all;'></div>
+
<gallery>
-
{| width=100% class=gallery cellspacing=0 cellpadding=0
+
Зображення:0070.jpg
-
|-
+
Зображення:0069.jpg
-
|align=center|<div class=gallerybox><div class=thumb style='padding: 10px 0;'>[[Зображення:0070.jpg|84px|]]</div></div>
+
</gallery>
-
|}
+
==Джерела==
==Джерела==

Поточна версія на 06:29, 3 березня 2010

Серпень 2009 року

Північніше Подолу на височині стоїть Кирилівська церква — пам`ятка архітектури Київської Русі. Споруджена в середині 12 століття в урочищі Дорогожичі як собор родового монастиря чернігівських князів Ольговичів. У 12 — 13 століттях храм був князівською усипальницею. 1194 року в ньому поховано князя Святослава Всеволодовича — одного з персонажів "Слова о полку Ігоревім".

Споруда

Кирилівська церква спочатку існування — шестистовпна, тринефна, триапсидна хрестово-купольна споруда, увінчана однією банею. Площини стін поділено пілястрами з масивними напівколонами й оздоблено вгорі аркатурним поясом з лекальної цегли з поребриковим орнаментом. Нартекс з нішами-аркасоліями для князівських поховань сполучається з центральним приміщенням храму широкою аркою. У південній частині нартекса — невеличка хрещальня. Вузьки сходи у формі букви "П" ведуть на хори. У наступні часи церкву не раз відновлювали й добудовували. Сучасний вигляд її з характерними рисами українського бароко (фронтоном, оздобленим ліпленим рослинним орнаментом) сформувався в середині 18 століття внаслідок перебудов за участю архітектора І. Г. Григоровича-Барського. 1760 року Григорович-Барський збудував надбрамну церкву з дзвіницею (не збереглася).

У 50-х роках 20 століття церква тріснула. Тоді підземелля просто бетонували, рятуючи архітектурний ансамбль. Ця аварія допомогла зробити цікаве й важливе відкриття — Кирилівська церква має найглибші у світі фундаменти через те, що під нею є підземелля.

Інтер`єр

Інтер`єр Кирилівської церкви прикрашає фресковий розпис 12 століття. До нашого часу дійшло понад 800 кв. м. фресок: композиції Благовіщення, Різдво Христове, Успіння Богоматері та ін.; релігійні сцени "Євхаристія", "Святительский чин", у південній апсиді — 16 сцен з "житія Кирила Олександрійського" та ін. У 80-х роках 19 століття велися великі роботи по реставрації і поновленню стінопису. Їх виконували викладачі та учні Рисувальної школи М. І. Мурашка — І. С. Їжакевич, І.Ф. Селезньов, Х. П. Платонов, М. К. Пимоненко, художник М. О. Врубель. Пензлю М. О. Врубеля належать композиції "Зішестя Святого Духа" та "Ангели з лабарами" (на хорах), "Надгробний плач" (ніші — аркасолії нартекса) та чотири ікони (написані 1885 у Венеції) "Афанасій", "Богоматір з дитям", "Ісус Христос" і "Кирил" для мармурового іконостасу, виконаного за ескізами В. А. Прахова.

Міститься Кирилівська церква на вулиці Фрунзе 103.

  Місцевість:  Поділ.   Станції метрополітену:  Лук`янівська, Дорогожичі.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва