Кирилівська психіатрична лікарня

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 11:23, 1 жовтня 2008, створена George Alex 1971 (обговорення | внесок) (Нова сторінка: Кирилівська психіатрічна лікарня, Київська міська психіатрічна лікарня №1 імені академіка [[...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Кирилівська психіатрічна лікарня, Київська міська психіатрічна лікарня №1 імені академіка І.П.Павлова, Київський міський центр психічного здоров’я.

Лікарня веде свою історію з 1786 року, коли на території ліквідованого Кирилівського монастиря відкрилися будинок для інвалідів та богадільня. У 1803 році до монастиря переводять з Подолу будинок для божевільних, заснований 1770 року. У психіатричному відділенні лікарні було тоді лише 25 місць (1850 - 60, 1913 - 600).

У 1804-1805 роках збудовані перші кам’яні будівлі Кирилівських богаділень. У другий половині ХІХ сторіччя до них додалися кілька нових лікарняних корпусів для утримання психічно хворих пацієнтів (3 чоловічих павільйони та 3 жіночих) та фельдшерської школи (відкрита 1842 року, на її базі пізніше створено міське медичне училище №1). Після переносу 1835 року сюди щн однієї лікарні комплекс став багатофункціональним, лікарня була відкрита для всіх верств населення та надавала першу допомогу з різних хвороб, а не тільки психічних (наприкінці ХІХ сторіччя вона офіційно іменувалася Кирилівська губернська земська лікарня).

Лікарня утримувалась за рахунок плати пацієнтів (наприкінці ХІХ ст. - 7,5 рублів) та дотацій з міського бюджету. У 1911 році на 1 лікаря припадало 100 пацієнтів. На рубежі ХІХ-ХХ ст. в стаціонарі лікарні перебувало 720 хворих, з яких 450 - психічно хворі, 200 - хворі на венеричні хвороби, 50 - хірургічні післяопераційні. Фінансів на утримання лікарні було обмаль, тому відділення її були переповнені, а персоналу постійно бракувало. Умови тодішнього утримання пацієнтів яскраво описав у своєму нарисі «Київський Бедлам» відомий російський письменник О.Купрін.

У радянський час територія лікарні була перебудована (в т.ч. з’явилися нові корпуси) та перепрофілювали в однотипну установу, що спеціалізується на психічних хворобах. При лікарні функціонували психіатрічні та неврологічні клініки Київського психоневрологічного інституту (згодом - Институт нейрохірургії), до 1935 року тут також знаходився Психіатрічний технікум.

Лікарня стала базою для наукових медичних установ психіатрічного профілю. З лікарнею пов’язана діяльність С.Штейберга (з 1865, першого київського лікаря-психіатра), доктора медицини Є.П.Рудиковського, професорів Є.О.Копистинського, В.М.Гаккебуша, А.Л.Абашева-Константиновського, дійсного члена Академії медичних наук СРСР Б.М.Маньковського, академіка АН УРСР В.П.Протопопова, заслуженого діяча науки Я.П.Фрумкіна та інших.

Розташована лікарня за адресою - вул.Фрунзе, 103.


Джерела