Категорія:Кладовища

Давні некрополі

Здавна знатних людей ховали в монастирях, соборах, церквах та на їхніх погостах: Десятинній церкві, Софіївському соборі, Михайлівському Золотоверхому монастирі, Видубицькому монастирі, церкві Спаса на Берестові, Кирилівській церкві, Братському монастирі, Фролівському монастирітощо. Місцями поховань були Києво-Печерська Лавра, її Ближні та Дальні печери, Успенський собор. Перша згадка про кладовища для масових поховань в Києві відноситься до кінця 17 сторіччя. Епідемія чуми 70-х років 18 ст. стала причиною для створення перших міських кладовищ (1772) Подільського (на горі Щекавиці, не зберіглося, в т.ч. були поховані композитор А.Ведель, архітектор А.Меленський, академік В.Іконніков, ліквідовано у 1930-ті рр.) та Кудрявського (в усадьбі Вознесенської церкви, не зберіглося, ліквідовано в 1930-ті роки). У 1786 р. у міське було перетворено кладовище на Аскольдовій могилі (з 2-ї половини 19 ст. воно стало місцем поховання для привелейованої частини населення Києва, ліквідовано у 1935 р., тут були в т.ч. поховані В.Симиренко, кн.Д.Кантемир, граф В.Мусін-Пушкін, М.Лєскова (мати письменника М.Лєскова), Е.Гулак-Артемовський (син П.Гулака-Артемовського), Ф.Рилєєв (батько поета-декабриста К.Рилєєва), артисти М.Моловцов та М.Глєбова, льотчики П.Нестеров та Є.Крутень, проф.Меринг та інші). Поховання також існували на погостах парафіяльних церков міста.

Байкове кладовище

У 1838 році було утворено Байкове кладовище , яке поділяється на Старе і Нове. На Байковому кладовищі поховані Леся Українка, О.Пчілка, М.Лукаш, С.Кульженко, Ф.Красицький, О.Бойченко, В.Василевська, І.Ле, А.Малишко, М.Рильський, В.Сосюра, П.Тичина, О.Федоров, М.Старицький, П.Саксаганський, С.Васильченко, І.Кочерга, І.Нехода, П.Усенко, Н.Рибак, М.Бажан, О.Вишня, П.Воронько, А.Головко, Дніпрова Чайка, О.Корнійчук, І.Нечуй-Левицький, С.Скляренко, Ю.Смолич, М.Стельмах, І.Стешенко, Ю.Яновський, М.Лисенко, М.Садовський, О.Білецький, М.Грушевський, В.Антонович, П.Панч, Л.Булаховський, М.Наумов, І.Білодід, І.Кавалеридзе, І.Миколайчук, В.Стус, Б.Грінченко, І.Їжакевич, Н.Забіла, В.Глушков, О.Палладін, Є.Патон, М.Берлинський, В.Караваєв, В.Хвойка, А.Петрицкий, М.Глущенко, Г.Кальченко, Г.Нарбут, Б.Лятошинський, П.Козицький, Г.Верьовка, Л.Ревуцький, О.Беретті, М.Заньковецька, А.Бучма, Б.Гмиря, І.Паторжинський, Л.Биков, П.Вірський, В.Лобановський. На центральній алеї кладовища єдиний в Києві пантеон видатних державних діячів країни, у якому окрім деяких вищезазначених людей, поховані також керівники країни у радянський час Д.Коротченко, Д.Мануїльський, С.Ковпак, М.Гречуха, О.Ватченко, В.Щербицький та інші.

Лук`янівське кладовище

Лук`янівське кладовище, яке виникло на початку 19 ст., поділяється на цивільне (на південь від вул.Дорогожицької) та військове (між вулицями Дорогожицькою, Мельникова та Сім`ї Хохлових, утворено 1945 року, закрито для поховань з 1962 року (підхоронюють лише урни), крім того існувала ще ділянка єврейського кладовища (на північ від вул.Мельникова, зруйноване під час ІІ Світової війни, залишилася лише контора кладовища - вул.Мельникова, 44, та група поховань в 200 метрах на схід від Менори). На кладовищі поховані М.Стражеско, К.Воблий, М.Кащенко, П.Тутковський, О.Фомін, М.Холодний, Ф.Яновський, В.Образцов, льотчики П.Нестеров та Є.Крутень (обідва поховання перенесено з Аскольдової могили), П.Альошин, А.Вербицький, Ф.Кричевський, М.Мурашко, А.Мурашко, М.Пимоненко, Г.Светлицький, та багато інших.

Міські кладовища кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя

На початку 19 ст. виникло Солом`янське кладовище (1832 р., на правому березі р.Либідь, у 1890 р. перенесено на існуюче місце, з 1960 р. закрито для поховань, тут в т.ч. поховано проф.П.Кудрявцев, архітектор В.Осьмак, математик В.Дяченко, Герої Радянського Союзу І.Кустов та А.Окунев). Наприкінці 19 ст. виникло невелике Копиловське кладовище (знищено у 1959 році селевим потоком) та Шулявське кладовище (нині закрито для поховання, тут в т.ч. поховано Героя Радянського Союзу М.Шепелева). У 1878 році відкрито Зверинецьке кладовище для нижніх військових чинів, в подальшому тут ховали загиблих учасників І Світової війни, робітників-арсенальців, учасників Жовтневого 1917 року та Січневого 1918 року повстань, сюди частково перенесено поховання з Аскольдової могили. Кілька поховань залишилося від кладовища в Маріїнському парку (утворено в 1918 році та ліквідовано в 1930, збережено братські могили та могили А.Іванова, І.Смирнова-Ласточкіна, Г.Тимофієвої та інших. У 1925 році утворилося Куренівське кладовище (закрито в 1957 р.).

Міські кладовища після Великої Вітчизняної війни

Після Великої Вітчизняної війни утворилися Дарницьке, Святошинське (поховані Герої Радянського Союзу Ф.Пушина та М.Котельников), Корчуватське (перші похованні виникли наприкінці ХІХ ст., тут похована В.Гедройц), Совське (утворено 1949 року, закрито для поховань, лише підхоронення), Новобілицьке кладовища. У 1957 році при створенні Парку Вічної Слави до пантеону біля Пам`ятника Невідомому Солдату перенесено окремі похованні з Аскольдової могили та інших місць - усього 34 поховання, зокрема, М.Кірпонос, А.Витрук, М.Шолуденко, В.Тупіков. У 1958 році відкрито Міське кладовище на Берковці, а у 1968 році - Лісове кладовище на околиці Лісового масиву. У 1989 році відкрито Північне кладовище, розташоване у Броварському районі Київської області. У той же час відкрито Південне кладовище, розташоване у Києво-Святошинському районі Київської області. Крім того, зберіглися кладовища сіл, нещодавно включених до складу міста: Жулянське, Вигурівське, Троєщинське, Бортницьке, Білицьке, Братське, Пуща-Водицьке.

Джерела

Енциклопедичний довідник «Київ». Під ред.А.Кудрицького. - Київ, ГР УРЕ, 1982.

Л.Проценко. Київський некрополь. - Київ, Український письменник, 1994.

--Юрій 11:59, 21 травень 2007 (EEST)