Залізничний вокзал

Версія від 07:42, 28 липня 2011; 93.74.44.46 (обговорення)
(різн.) ← Старіша версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Центральний київський залізничний вокзал (станція Київ-Пасажирський), який складається з трьох пасажирських терміналів: «Центральний», «Південний» та «Приміський»


Зміст

Історія

У 1870 р. було завершено будівництво Києво-Балтської та Києво-Курської залізниць. У 1868-1870 рр. у долині річки Либідь (теперь - Вокзальна площа) на місці “солдатських і жандармських містечок” споруджена станція Києво-Балтської залізниці та перший Київський вокзал за проектом архітектора М. В. Вишневського. Це був двохповерховий кам’яний будинок у стилі давньоанглійської готики.

11 серпня 1877 р. вокзал сильно постраждав від пожежі та вимагав ремонту і реконструкції. В Управлінні Південно-Західних залізниць був розроблений проект перебудови Київського вузла. Товарна станція була перенесена на значну відстань від станції Київ-1 того часу, на території якої залишилися майстерні, депо й виник новий вокзал. Станція Київ-1 була кінцевим пунктом і ліній Південно-Західних залізниць і Товариства Києво-Воронезько-Московської залізниці, де був напружений пасажирський рух. Тому вокзал був запроектований у вигляді двох окремих тупикових кінцевих вокзалів, з’єднаних між собою у вигляді літери «Н». Проектом передбачалось також багате зовнішнє і внутрішне оздоблення у стилі італійського Відродження. Роботу планувалося розпочати 1907 року, проте, кредит був виділений лише на спорудження тимчасового пасажирського приміщення, будівництво якого було завершено 1908 року. Одноповерхова дерев’яна споруда була розрахована на трирічне користування, але фактично експлуатувалося майже чверть сторіччя.

У 1913 році було прийнято до виконання новий проект вокзалу, розроблений відомим петербурзьким архітектором В.О. Щуко. Проектом передбачалося, що поїзди далекого сполучення прийматимуться на транзитні колії, розташовані паралельно з довгою віссю будівлі вокзалу, а приміські поїзди західного напрямку - з тупикових колій, розташованих на захід від вокзалу. 9 квітня 1913 р. розпочалося розбирання старої будівлі вокзалу. 1914 р. було закладено фундамент споруди, але подальшим роботам завадила І Світова війна та революція.

1925 р. розпочалася розробка схеми Київського залізничного вузла, був складений план будівництва вокзалу. 1927 р. було розпочато будівництво вокзалу за технічним проектом, розробленим Управлінням Південно-Західних залізниць, і за проектом фасаду, розробленому архітекторами О.М.Вербицьким и П.Ф.Альошиним. 1932 р. розпочали експлуатацію нового вокзалу, спорудженого у стилі неоукраїнського барокко з елементами конструктивізму.

У період ІІ Світової війни Київський вокзал зазнав повних руйнацій. Фашисти намагалися підірвати його у підвальній частині, проте, арматура звернулася у спіраль, й будинок вистояв. У 1945-1949 рр. за проектом, розробленим під керівництвом архітектора Г.Ф. Домашенка, вокзал бул відновлений (внутрішнє оздоблення - за проектом архітектора О.М.Вербицького).

У 1945-1955 рр. проклали підземний перехід, який зв’язав Вокзальну площу з вокзалом і платформами. У 1967-1969 рр. споруджені накриття над першим пероном довжиною 400 м та шириною 13 м, а також зал-галерею над коліями (конкорс) шириною 24 м і довжиною понад 200 м.

У 1978-1980 рр. вокзал пережив реконструкцію головного вестибюлю. Наймасштабніша реконструкція вокзалу відбулася у 2000-2001 роках. Реконструкції було піддано весь вокзальний комплекс: Центральний і Приміський вокзали, конкорс, платформи і колії, тунелі, привокзальну територію. В ході цих робіт з’явилися будівлі Південного вокзалу, Георгіївської церкви, паркінгу, торгівельного центру, розширено Північні платформи, а біля Південного вокзалу утворилася нова привокзальна площа, що дозволило розвантажити від громадського транспорту Вокзальну площу. Крім того пасажирські платформи були накриті пластиковим дахом. У такому вигляді вокзал функціонує і сьогодні. В планах розвитку вокзального комплексу є також зведення на новій привокзальній площі офісно-готельного комплексу, який завершить її архітектурний вигляд.


Центральний пасажирський термінал

Найстаріша будівля комплексу. Після останньої реконструкції 2000-2001 років набув сучасного вигляду.

Складається з таких основних компонентів:

  • Вестибюль. Площа 1237 кв.м., висота по фасаду 37 метрів. Колони, стіни і пілястри облицьовані мармуром. Підлога викладена гранітом. На центральній вісі сходів два ескалатори з виходом на конкорс. Раніше на місці нинішніх ескалаторів була величезна скульптура В.Леніна, демонтована на початку 1990-х років. У вестибюлі розташовані службові приміщення, довідкове бюро, інформаційні табло, пошта, банк, вхід у зал автоматичних камер схову.
  • Зал 1 (другий поверх). Площа 1517 кв.м, висота 18 м. Стіни, колони і підвіконня декоровані мармуром світлих кольорів. Підлога, виготовлена з мозаїчної крихти, викладена гранітною мозаїкою. Приміщення розділено декоративною мармуровою стіною на два зали, конференц і підвищеного комфорту.
  • Зал 2 (другий поверх). Площа 1529 кв.м, висота 18 м. Оформлення залу аналогічне до залу 1. Зал очікування, розрахований на пасажирів усіх категорій, до послуг яких переговорний пункт, ігрові автомати, буфет.
  • Зал 3 (перший поверх). Площа 1308 кв.м, висота 4,9 м. Зал для матерів з маленькими дітьми і для інвалідів. Тут розміщені додаткові каси, туалети. У куточку залу - буфет. Колони підсилені та облицьовані мармуром, підлога - гранітна. На капітелях колон змонтована підсвітка. Світильники, люстри, торшери і бра, виготовлені з італійського мармуру.
  • Зал 4 (перший поверх). Площа 1230 кв.м, висота 4.9 м. Касовий зал, розрахований на 39 кас. Колони і стіни підсилені й облицьовані мармуром. Встановлені оригінальні світильники.
  • Підвал. Площа 3677 кв.м. Проведена повна реконструкція з підсиленням 198 колон, ригелів, фундаменту, перекриттів. У підвальне приміщення винесено туалети для пасажирів. За міжнародними стандартами оформлені камери схову в трьох залах: в одному – для ручного багажу, у двох інших - автоматичні, відповідно на 29 і 178 блоків. У підвалі також розташовані технічні служби.


Південний пасажирський термінал

Південний вокзал збудований за надзвичайно стислий термін – за 175 днів. Архітектор С.Ф. Юнаков. Це шестиповерхова будівля з чотирма надземними і двома підземними поверхами. Висота надземної частини – 40 м, стіни декоровані мармуром і дзеркальним тонованим склом, підлога гранітна. Завершує споруду склопластиковий купол з підсвіткою.

З Центральним вокзалом Південний з’єднаний конкорсом. Площа вестибюлю – 1675 кв.м, зала очікування – 1424 кв.м, два касових зали – відповідно 87 і 81 кв.м.

У підвальних поверхах розташовано три зали схову, технічні і службові приміщення, туалети і пункти громадського харчування. До послуг пасажирів встановлено 14 ескалаторів, панорамні та вантажні ліфти.

Приміський пасажирський термінал

Будівля Приміського вокзалу зведена після ІІ Світової війни у західній частині Вокзальної площі. Під час реконструкції 2000-2001 років будівля була повністю відреставрована. Будівля площею 2200 кв.м, декорована мармуром, дах покритий мідними листами, двері розсувні. У вестибюлі вокзалу каси, місця для очікування, інформаційні табло. Біля виходу на перони встановлені додаткові каси і турнікети. Над пасажирськими платформами приміського вокзалу споруджені накриття. Перед самою спорудою вокзалу - вхід у Західний тунель. В цій же будівлі розміщено й наземний вестибюль станції метро «Вокзальна», комплекс громадського харчування і розважальний «Підземне місто» та технічні приміщення. На башті - годинник.

Інші об’єкти

До інших об’єктів, що входять до комплексу Вокзалу відносяться:

  • Конкорс - зал-галерея над коліями, що з’єднує Центральний та Південний вокзали. Перша його частина була збудована у 1967-1969 роках, а під час реконструкції 2000-2001 років конкорс був продовжений до нової будівлі Південного вокзалу. Внутрішньо він представляє зал очікування, в якому також розміщено пункти громадського харчування, кіоски з продажу преси, сувенірів, подорожніх речей. З верхнього залу на платформи ведуть сходи.
  • Західний і східний підземні переходи ведуть від Вокзальної площі до платформ між Центральним і Південним вокзалами
  • Північні платформи (транзитні колії, розташовані північніше від інших і перетинають Вокзальну площу під нею) №1 та №2, а також нові №3 та №4, які з’явилися вже після реконструкції 2000-2001 років
  • Підземні паркінги, розташовані у західній частині Вокзальної площі та біля Південного вокзалу
  • Привокзальний поштамт. Основна будівля розташована на Вокзальній площі, решта - біля будівлі Південного вокзалу (УДПЗ "Укрпошта" з центром сортування пошти і завантаження її у поштові вагони, ДП "Преса" з центром сортування газет і журналів і завантаження їх у поштові вагони).
  • На привокзальній території також розташовані наземні парковки для автотранспорту, зупинки громадського транспорту, пункти громадського харчування та торгівельно-розважальні об’єкти.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва