Жилянська вулиця

(відмінності між версіями)
м (уточнення назви стадіону)
Рядок 1: Рядок 1:
-
Пролягає від [[Руставелі Шота вулиця|Руставелі Шота вулиці]] до [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотського шляхопроводу]], її продовженням є [[Борщагівська вулиця]]. Під назвою "Жилянська" відома з 30-х роках 19 століття (від місцевості [[Жуляни|Желань]], Жиляни). У [[1926]] — [[1993]] мала ім`я [[Жаданівський Борис Петрович|Б. П. Жаданівського]]. До 30-х років 20 століття вулиця пролягала від вулиці Прозорівської (тепер [[Еспланадна вулиця|Еспланадна]]) до Скомороського провулка (поблизу [[Перемоги площа|площі Перемоги]]). У процесі спорудження Червоного стадіону (згодом — Центральний стадіон імені М.Хрущова, Республіканський стадіон, тепер - [[Олімпійський (спортивний комплекс)|НСК «Олімпійський»]]) початок вулиці було перенесено до стадіонного паркану, а в 70-і роки — до [[Руставелі Шота вулиця|вулиці Шота Руставелі]]. Протилежний кінець вулиці у 50 — 60-і роки було продовжено крізь стару забудову до сучасних меж. Ця частина вулиці спочатку була вузькою і звивистою, оскільки призначалася лише для трамвайної колії. У 70-і роки на її місці прокладено широку автомагістраль із трасою швидкісного трамваю. Під час реконструкції вулиці зник ряд вулиць і провулків, відомих з 19 століття і простягалися перпендикулярно Жилянській вулиці до [[Либідь річка|річки Либідь]]: Скомороський провулок (назва — від струмка Скоморох, що протікав поблизу; до 20-х роки мав назву Дяківський провулок), Декабристів вулиця (до [[1925]] — Клейгельсівський провулок, за ім`ям київського генерал-губернатора М. В. Клейгельса), Ринковий провулок (прямував до [[Новий ринок|Нового ринку]], що був ліквідований разом із провулком; первісна назва — Драгомировський провулок, за ім`ям київ. генерал-губернатора [[Драгомиров Михайло Іванович|М. І. Драгомирова]], у 20 — 30-і роки — Боженка вулиця, з 30-х років до [[1963]] — Котовського вулиця) і Комсомольська вулиця (до 20-х років — Марийський провулок).
+
Пролягає від [[Руставелі Шота вулиця|Руставелі Шота вулиці]] до [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотського шляхопроводу]], її продовженням є [[Борщагівська вулиця]]. Під назвою «Жилянська» відома з 30-х роках 19 століття (від місцевості [[Жуляни|Желань]], Жиляни). У [[1926]] — [[1993]] мала ім’я [[Жаданівський Борис Петрович|Б. П. Жаданівського]]. До 30-х років 20 століття вулиця пролягала від вулиці Прозорівської (тепер [[Еспланадна вулиця|Еспланадна]]) до Скомороського провулка (поблизу [[Перемоги площа|площі Перемоги]]). У процесі спорудження Червоного стадіону (згодом — Центральний стадіон імені  М. Хрущова, Республіканський стадіон, тепер [[Олімпійський (спортивний комплекс)|НСК  «Олімпійський»]]) початок вулиці було перенесено до стадіонного паркану, а в 70-і роки — до [[Руставелі Шота вулиця|Шота Руставелі вулиці]]. Протилежний кінець вулиці у 50 — 60-і роки було продовжено крізь стару забудову до сучасних меж. Ця частина вулиці спочатку була вузькою і звивистою, оскільки призначалася лише для трамвайної колії. У 70-і роки на її місці прокладено широку автомагістраль із трасою швидкісного трамваю. Під час реконструкції вулиці зник ряд вулиць і провулків, відомих з 19 століття і простягалися перпендикулярно Жилянській вулиці до [[Либідь річка|річки Либідь]]: Скомороський провулок (назва — від струмка Скоморох, що протікав поблизу; до 20-х роки мав назву Дяківський провулок), Декабристів вулиця (до [[1925]] — Клейгельсівський провулок, за ім’ям київського генерал-губернатора М. В. Клейгельса), Ринковий провулок (прямував до [[Новий ринок|Нового ринку]], що був ліквідований разом із провулком; первісна назва — Драгомировський провулок, за ім’ям київ. генерал-губернатора [[Драгомиров Михайло Іванович|М. І. Драгомирова]], у 20 — 30-і роки — Боженка вулиця, з 30-х років до [[1963]] — Котовського вулиця) і Комсомольська вулиця (до 20-х років — Марийський провулок).
-
Прилучаються: вулиці [[Червоноармійська вулиця|Червоноармійська]] — [[Горького вулиця|Горького]] — [[Володимирська вулиця|Володимирська]] — [[Тарасівська вулиця|Тарасівська]] — [[Короленківська вулиця|Короленківська]] — [[Еренбурга Іллі вулиця|Еренбурга]] — [[Паньківська вулиця|Паньківська]] — [[Толстого Льва вулиця|Толстого]] — [[Комінтерну вулиця|Комінтерну]] — [[Старовокзальна вулиця|Старовокзальна]] — [[Пестеля Павла вулиця|Пестеля]] і [[Перемоги площа|площа Перемоги]].
+
Прилучаються: вулиці [[Червоноармійська вулиця|Червоноармійська]] — [[Горького вулиця|Горького]] — [[Володимирська вулиця|Володимирська]] — [[Тарасівська вулиця|Тарасівська]] — [[Короленківська вулиця|Короленківська]] — [[Еренбурга Іллі вулиця|Еренбурга]] — [[Паньківська вулиця|Паньківська]] — [[Толстого Льва вулиця|Толстого]] — [[Петлюри Симона вулиця|С. Петлюри]] — [[Старовокзальна вулиця|Старовокзальна]] — [[Пестеля Павла вулиця|Пестеля]] і [[Перемоги площа|площа Перемоги]].
{{places}}[[Нова Забудова]], [[Паньківщина]].
{{places}}[[Нова Забудова]], [[Паньківщина]].
Рядок 8: Рядок 8:
==Джерела==
==Джерела==
-
*[[Вулиці Києва (довідник)|"Вулиці Києва, Довідник" УЕ, Київ-1995]]
+
*[[Вулиці Києва (довідник)|«Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ-1995]]
[[Категорія:Вулиці]]
[[Категорія:Вулиці]]

Версія 11:22, 23 грудня 2009

Пролягає від Руставелі Шота вулиці до Повітрофлотського шляхопроводу, її продовженням є Борщагівська вулиця. Під назвою «Жилянська» відома з 30-х роках 19 століття (від місцевості Желань, Жиляни). У 19261993 мала ім’я Б. П. Жаданівського. До 30-х років 20 століття вулиця пролягала від вулиці Прозорівської (тепер Еспланадна) до Скомороського провулка (поблизу площі Перемоги). У процесі спорудження Червоного стадіону (згодом — Центральний стадіон імені  М. Хрущова, Республіканський стадіон, тепер — НСК  «Олімпійський») початок вулиці було перенесено до стадіонного паркану, а в 70-і роки — до Шота Руставелі вулиці. Протилежний кінець вулиці у 50 — 60-і роки було продовжено крізь стару забудову до сучасних меж. Ця частина вулиці спочатку була вузькою і звивистою, оскільки призначалася лише для трамвайної колії. У 70-і роки на її місці прокладено широку автомагістраль із трасою швидкісного трамваю. Під час реконструкції вулиці зник ряд вулиць і провулків, відомих з 19 століття і простягалися перпендикулярно Жилянській вулиці до річки Либідь: Скомороський провулок (назва — від струмка Скоморох, що протікав поблизу; до 20-х роки мав назву Дяківський провулок), Декабристів вулиця (до 1925 — Клейгельсівський провулок, за ім’ям київського генерал-губернатора М. В. Клейгельса), Ринковий провулок (прямував до Нового ринку, що був ліквідований разом із провулком; первісна назва — Драгомировський провулок, за ім’ям київ. генерал-губернатора М. І. Драгомирова, у 20 — 30-і роки — Боженка вулиця, з 30-х років до 1963 — Котовського вулиця) і Комсомольська вулиця (до 20-х років — Марийський провулок).

Прилучаються: вулиці ЧервоноармійськаГорькогоВолодимирськаТарасівськаКороленківськаЕренбургаПаньківськаТолстогоС. ПетлюриСтаровокзальнаПестеля і площа Перемоги.

  Місцевість:  Нова Забудова, Паньківщина.   Станції метрополітену:  Вокзальна, Республіканський Стадіон.   Залізничні станції:  Протасів Яр.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва