Жандармська казарма

Версія від 20:23, 11 лютого 2018; DEMO (обговорення | внесок)
(різн.) ← Старіша версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Загальний вигляд на поч. ХХ ст.
Фрагмент
Загальний вигляд південного крила
Фасад у 1940 р.

Жандармська казарма – одна з капітальних споруд Нової Печерської фортеці; збудована 1844-1847 рр. для розміщення підрозділів жандармського полку. Розташована над Кловським яром між вежами № 5 і № 6, з якими раніше поєднувалася фортечною стіною. Будівництво здійснювалося під керівництвом генерал-майора О. Фреймана. Поруч із казармою були будинки манежу, стаєнь та кінського лазарету (не збереглися) жандармського полку.

Будинок первісно двоповерховий, цегляний, у плані – неповне півколо з розмахом крил ≈ 140 м. Складався з перекритих коробовими склепіннями, анфіладно розташованих казематів-відсіків (тепер планування коридорне). Казарма розрахована на оборону 74 гарматами і 284 рушницями. Звернений до Московської вулиці увігнутий фасад має віконні прорізи, характерні для стилю пізнього класицизму. Зовнішній фасад втратив фортечний характер. У 1930-х роках надбудовано третій поверх.

З 1859 р. у казармі дислокувалися інженерні частини. З цього будинку 18 листопада 1905 р. виступили на збройну демонстрацію солдати 4-го і 5-го понтонних та 14-го саперного батальйонів – учасники повстання саперів під керівництвом підпоручика Бориса Жаданівського. Повстання спалахнуло 17 листопада, наступного дня солдати 3-ї саперної бригади, розташованої на Печерську, вийшли на вулиці міста, щоб об’єднатися з іншими військовими частинами та робітниками. На Галицькій площі (тепер – площа Перемоги) повстанців було обстріляно, згодом проведено масові арешти. У жовтні 1917 р., після повернення з фронту, в казармі було розташовано 1-й Український козацький піший полк ім. Б. Хмельницького, який був гвардією Української Центральної Ради. Під час вуличних боїв у Києві в січні 1918 р. богданівці з вікон казарми вели бій з повсталим “Арсеналом”. Згодом полк пройшов усю громадянську війну і був інтернований поляками у 1920 р.

Після Другої світової війни тут містилися навчальні заклади, в 1960-х рр. пристосовано для виробничих потреб заводу “Арсенал”. Перед спорудою зведено житловий будинок та виробничий корпус заводу “Арсенал”, які закрили її фасад з боку Московської вулиці. 1947 р. на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку учасникам повстання 1905 р. (1964 р. замінено на гранітну).

Посилання


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва