Жандармська казарма

(відмінності між версіями)
 
Рядок 1: Рядок 1:
-
[[Зображення:ZhandarmKazarm.jpg|thumb|Загальний вигляд південного крила]]
+
[[Зображення:Zhandrmskoho.jpg|міні|ліворуч|Загальний вигляд на поч. ХХ ст.]]
-
'''Жандармська казарма''' – одна з капітальних споруд [[Нова Печерська фортеця|Нової Печерської фортеці]]; збудована 1844-1847 рр. для розміщення підрозділів жандармського полку.
+
[[Зображення:Zhandarmskoho.jpg|міні|Фрагмент]]
 +
[[Зображення:ZhandarmKazarm.jpg|міні|Загальний вигляд південного крила]]
 +
[[Зображення:Zhandarmskoho1940.jpg|міні|ліворуч|Фасад у 1940 р.]]
 +
'''Жандармська казарма''' – одна з капітальних споруд [[Нова Печерська фортеця|Нової Печерської фортеці]]; збудована 1844-1847 рр. для розміщення підрозділів жандармського полку. Розташована над Кловським яром між вежами [[Інтендантська вежа|№ 5]] і [[Вежа №6|№ 6]], з якими раніше поєднувалася фортечною стіною. Будівництво здійснювалося під керівництвом генерал-майора О. Фреймана. Поруч із казармою були будинки манежу, стаєнь та кінського лазарету (не збереглися) жандармського полку.
-
Розташована над Кловським яром між вежами [[Інтендантська вежа|№ 5]] і [[Вежа №6|№ 6]], раніше поєднувалася з ними фортечною стіною. Будівництво здійснювалося під керівництвом генерал-майора О. Фреймана. Поруч з казармою були будинки манежу, стаєнь та кінського лазарету (не збереглися) жандармського полку.
+
Будинок первісно двоповерховий, цегляний, у плані – неповне півколо з розмахом крил ≈ 140 м. Складався з перекритих коробовими склепіннями, анфіладно розташованих казематів-відсіків (тепер планування коридорне). Казарма розрахована на оборону 74 гарматами і 284 рушницями. Звернений до [[Московська вулиця|Московської вулиці]] увігнутий фасад має віконні прорізи, характерні для стилю пізнього класицизму. Зовнішній фасад втратив фортечний характер. У 1930-х роках надбудовано третій поверх.
-
Будинок первісно двоповерховий, цегляний, у плані – неповне півколо з розмахом крил бл. 140 м. Складався з перекритих коробовими склепіннями, анфіладно розташованих казематів-відсіків (тепер планування коридорне). Казарма розрахована на оборону 74 гарматами і 284 рушницями. Звернений до [[Московська вулиця|вул. Московської]] увігнутий фасад має віконні прорізи, характерні для стилю пізнього класицизму. Зовнішній фасад втратив фортечний характер. У 1960-х рр. надбудовано третій поверх.
+
З 1859 р. у казармі дислокувалися інженерні частини. З цього будинку 18 листопада 1905 р. виступили на збройну демонстрацію солдати 4-го і 5-го понтонних та 14-го саперного батальйонів – учасники повстання саперів під керівництвом підпоручика [[Жаданівський Борис Петрович|Бориса Жаданівського]]. Повстання спалахнуло 17 листопада, наступного дня солдати 3-ї саперної бригади, розташованої на [[Печерськ]]у, вийшли на вулиці міста, щоб об’єднатися з іншими військовими частинами та робітниками. На Галицькій площі (тепер – [[Перемоги площа|площа Перемоги]]) повстанців було обстріляно, згодом проведено масові арешти. У жовтні 1917 р., після повернення з фронту, в казармі було розташовано 1-й Український козацький піший полк ім. Б. Хмельницького, який був гвардією [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]. Під час вуличних боїв у Києві в січні 1918 р. богданівці з вікон казарми вели бій з повсталим “Арсеналом”. Згодом полк пройшов усю громадянську війну і був інтернований поляками у 1920 р.  
-
З 1859 р. у казармі дислокувалися інженерні частини. З цього будинку 18 листопада 1905 р. виступили на збройну демонстрацію солдати 4-го і 5-го понтонних та 14-го саперного батальйонів – учасники повстання саперів під керівництвом підпоручика Б. Жаданівського. Повстання спалахнуло 17 листопада, наступного дня солдати 3-ї саперної бригади, розташованої на [[Печерськ]]у, вийшли на вулиці міста, щоб об’єднатися з іншими військовими частинами та робітниками. На Галицькій площі (тепер – [[Перемоги площа|площа Перемоги]]) повстанців було обстріляно, згодом проведено масові арешти.
+
Після Другої світової війни тут містилися навчальні заклади, в 1960-х рр. пристосовано для виробничих потреб [[Арсенал (завод)|заводу “Арсенал”]]. Перед спорудою зведено житловий будинок та виробничий корпус заводу “Арсенал”, які закрили її фасад з боку [[Московська вулиця|Московської вулиці]]. 1947 р. на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку учасникам повстання 1905 р. (1964 р. замінено на гранітну).
-
 
+
-
У жовтні 1917 р., після повернення з фронту, в казармі було розташовано 1-й Український козацький піший полк ім. Б. Хмельницького, який був гвардією [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]. Під час вуличних боїв у Києві в січні 1918 р. богданівці з вікон казарми вели бій з повсталим “Арсеналом”. Згодом полк пройшов усю громадянську війну і був інтернований поляками у 1920 р. Після Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. тут містилися навчальні заклади, в 1960-х рр. пристосовано для виробничих потреб [[Арсенал (завод)|заводу “Арсенал”]]. Перед спорудою зведено житловий будинок, який закрив її фасад з боку [[Московська вулиця|вул. Московської]].
+
-
 
+
-
1947 р. на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку учасникам повстання 1905 р. (1964 р. замінено на гранітну).
+
==Посилання==
==Посилання==
*{{Wikimapia|50.4378554|30.5436337|18}}
*{{Wikimapia|50.4378554|30.5436337|18}}
[[Категорія:Нова Печерська фортеця]]
[[Категорія:Нова Печерська фортеця]]

Поточна версія на 20:23, 11 лютого 2018

Загальний вигляд на поч. ХХ ст.
Фрагмент
Загальний вигляд південного крила
Фасад у 1940 р.

Жандармська казарма – одна з капітальних споруд Нової Печерської фортеці; збудована 1844-1847 рр. для розміщення підрозділів жандармського полку. Розташована над Кловським яром між вежами № 5 і № 6, з якими раніше поєднувалася фортечною стіною. Будівництво здійснювалося під керівництвом генерал-майора О. Фреймана. Поруч із казармою були будинки манежу, стаєнь та кінського лазарету (не збереглися) жандармського полку.

Будинок первісно двоповерховий, цегляний, у плані – неповне півколо з розмахом крил ≈ 140 м. Складався з перекритих коробовими склепіннями, анфіладно розташованих казематів-відсіків (тепер планування коридорне). Казарма розрахована на оборону 74 гарматами і 284 рушницями. Звернений до Московської вулиці увігнутий фасад має віконні прорізи, характерні для стилю пізнього класицизму. Зовнішній фасад втратив фортечний характер. У 1930-х роках надбудовано третій поверх.

З 1859 р. у казармі дислокувалися інженерні частини. З цього будинку 18 листопада 1905 р. виступили на збройну демонстрацію солдати 4-го і 5-го понтонних та 14-го саперного батальйонів – учасники повстання саперів під керівництвом підпоручика Бориса Жаданівського. Повстання спалахнуло 17 листопада, наступного дня солдати 3-ї саперної бригади, розташованої на Печерську, вийшли на вулиці міста, щоб об’єднатися з іншими військовими частинами та робітниками. На Галицькій площі (тепер – площа Перемоги) повстанців було обстріляно, згодом проведено масові арешти. У жовтні 1917 р., після повернення з фронту, в казармі було розташовано 1-й Український козацький піший полк ім. Б. Хмельницького, який був гвардією Української Центральної Ради. Під час вуличних боїв у Києві в січні 1918 р. богданівці з вікон казарми вели бій з повсталим “Арсеналом”. Згодом полк пройшов усю громадянську війну і був інтернований поляками у 1920 р.

Після Другої світової війни тут містилися навчальні заклади, в 1960-х рр. пристосовано для виробничих потреб заводу “Арсенал”. Перед спорудою зведено житловий будинок та виробничий корпус заводу “Арсенал”, які закрили її фасад з боку Московської вулиці. 1947 р. на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку учасникам повстання 1905 р. (1964 р. замінено на гранітну).

Посилання


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва