Відмінності між версіями «Екіпажу монітора Железняков пам’ятник»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Зображення:Rybis15.jpg|thumb|right]]
+
[[Зображення:Rybis15.jpg|thumb|Загальний вигляд]]
 
+
[[Зображення:Jeleznyakov.jpg|thumb|Загальний вигляд]]
Встановлено у [[1967]] році у [[Моряків парк|парку Моряків]] на [[Рибальський острів|Рибальському півострові]]. Монітор — військовий корабель, який був збудований [[1936]] року на заводі «Ленінська Кузня». У роки Другої світової війни воював у складі Дунайської, а згодом — Азовської флотилії. Пройшов з боями 40 тис. км річками Дніпро, Південний Буг, Дон, Кубань, по Чорному і Азовському морях.
+
'''Монітор “Желєзняков”''' — військово-історичний монумент на честь екіпажу монітору “Желєзняков”. Hозташовується на [[Рибальський півострів|Рибальському півострові]], у [[Моряків парк|парку Моряків]] неподалік від верфі. Побудований у 1936 р. на Київському суднобудівному заводі “Ленінська кузня” за проектом конструктора М. Бойка під керівництвом М. Смирнова.
 
 
== Джерела ==
 
*[[Київ. Енциклопедичний довідник|Київ. Енциклопедичний довідник. — К.: ГР УРЕ, 1985]]
 
  
 +
Річковий артилерійський броньовий корабель водотоннажністю 240 т мав озброєння великого та середнього калібру баштового типу. Названий ім’ям матроса Балтійського флоту та комісара Дунайської військової флотилії Желєзнякова Анатолія Григоровича (1895-1919).
  
 +
6 листопада 1936 р. монітор увійшов до складу Дніпровської військової флотилії, у серпні 1940 р. – Дунайської військової флотилії. Під час Другої світової війни 1941-1945 рр. пройшов з боями майже 40 тис. км. За мужність і відвагу екіпаж неодноразово нагороджувався бойовими орденами та медалями. У 1945-1958 рр. – навчальне судно Дунайської флотилії, потім його корпус, з якого було знято всі надбудови, використовувався в Ізмаїльському порту як причал. З серпня 1965 р. – експонат музею заводу “Ленінська кузня”. Відбудований колективом заводу (інж. М. Максименко, конструктор М. Бойко, арх. М. Уколов) і встановлений на постамент і як пам’ятник суднобудівникам і морякам; 30 липня 1967 р. відбулося його урочисте відкриття. На палубі і кормовій гарматі у 1998 р. встановлено чавунні меморіальні дошки на пошанування моряків монітора “Желєзняков”.
 +
==Джерела==
 +
*[http://geo.ladimir.kiev.ua/pq/dic/g--K/a--EHKIPAZHU_MONITORA_ZHELEZNYAKOV_PAMYATNIK Экипажу монитора Железняков памятник.]
 +
*[http://www.interesniy.kiev.ua/dost/pamyatniki-kieva/monitor-zheleznyakov/zheleznyakov-kotoriy-ne-tolko-pamyatnik/ «Железняков», который не только памятник]
 
[[Категорія:Пам’ятники]]
 
[[Категорія:Пам’ятники]]

Поточна версія на 11:01, 7 жовтня 2013

Загальний вигляд
Загальний вигляд

Монітор “Желєзняков” — військово-історичний монумент на честь екіпажу монітору “Желєзняков”. Hозташовується на Рибальському півострові, у парку Моряків неподалік від верфі. Побудований у 1936 р. на Київському суднобудівному заводі “Ленінська кузня” за проектом конструктора М. Бойка під керівництвом М. Смирнова.

Річковий артилерійський броньовий корабель водотоннажністю 240 т мав озброєння великого та середнього калібру баштового типу. Названий ім’ям матроса Балтійського флоту та комісара Дунайської військової флотилії Желєзнякова Анатолія Григоровича (1895-1919).

6 листопада 1936 р. монітор увійшов до складу Дніпровської військової флотилії, у серпні 1940 р. – Дунайської військової флотилії. Під час Другої світової війни 1941-1945 рр. пройшов з боями майже 40 тис. км. За мужність і відвагу екіпаж неодноразово нагороджувався бойовими орденами та медалями. У 1945-1958 рр. – навчальне судно Дунайської флотилії, потім його корпус, з якого було знято всі надбудови, використовувався в Ізмаїльському порту як причал. З серпня 1965 р. – експонат музею заводу “Ленінська кузня”. Відбудований колективом заводу (інж. М. Максименко, конструктор М. Бойко, арх. М. Уколов) і встановлений на постамент і як пам’ятник суднобудівникам і морякам; 30 липня 1967 р. відбулося його урочисте відкриття. На палубі і кормовій гарматі у 1998 р. встановлено чавунні меморіальні дошки на пошанування моряків монітора “Желєзняков”.

Джерела