Екологiя

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
60px
 Ця {{#switch: =стаття Обговорення=сторінка обговорення Категорія=сторінка категорії Довідка=сторінка довідки Портал=сторінка порталу Шаблон=сторінка шаблона Користувач=сторінка користувача Обговорення користувача=сторінка обговорення користувача WWW Енциклопедiя Києва=сторінка проекту Обговорення WWW Енциклопедiя Києва=сторінка обговорення проекту }} потребує перекладу.

Ви можете допомогти проекту, опрацювавши цю сторінку.
Відповіді на запитання ви можете знайти на сторінці Довідка:Потрібний переклад.{{#switch:

Довідка= Шаблон=

}}

{{#ifeq:|Шаблон|

Список статей, що потребують перекладу ви можете побачити на сторінці Категорія:Потребують перекладу

|}}

!!!! Також потрібно обов'язково вказати, що цю статтю взято з вікіпедії.

Екологія Києва — стан і характеристики екосистеми міста Києва. Найбільш значущі складові екосистеми: повітряний басейн міста, міські та приміські джерела води, ґрунти міста.

Призначення земель

За даними на 2006 рік [2]:

  • Загальна площа Києва в адміністративних межах складає 835,6 кв.км, або 83,6 тис.га (0,14% території України); з них забудована територія складає 33,8 тис. га або 40,4%, з них землі житлової забудови займають 6,2 тис. га.
  • Під промисловими об’єктами зайнято 6,0 тис. га, громадськими будівлями 6,7 тис. га, вулицями, площами, набережними зайнято 5,0 тис. га, об’єктами транспорту 2,2 тис. га.
  • Зелена зона займає в загальних межах міста 56,3 тис.га.
  • Площа зелених насаджень загального користування складає 5,6 тис.га.
  • Водне дзеркало міста має площу 6,7 тис.га, в тому числі міські об’єкти водного господарства мають площу понад 2,3 тис.га.
  • Сільськогосподарські угіддя, багаторічні насадження, пасовиська в межах міста - 5,3 тис.га.

Забруднення повітря автотранспортом

Загальний рівень забруднення повітря в Києві становить вище середнього по Україні та оцінюється спеціалістами як високий.

Спеціалісти вирізняють у повітрі Києва більше двох десятків різних шкідливих домішок. Більш за все серед них діоксиду сірки, |оксиду вуглецю, діоксиду азоту, формальдегіду та звичайної пилюки.

Головним забруднювачем повітря, за даними департаменту екологічного контролю Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, є автомобілі. У Києві автомобільний транспорт дає 83,4 % усіх шкідливих викидів у атмосферу. Більшість автотранспортних засобів за викидами вихлопних газів задовольняє лише нормам Євро-2. Більша кількість автомобілей працює на низькооктановому бензині, в який додається потужніший Канцероген — Тетраетілсвинець. Вихлопні гази автомобілей особливо шкідливі для здоров’я, так як їх викид здійснюється безпосередньо у зону дихання людей — у безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху.

Й без того висока концентрація діоксиду азоту у повітрі Києва, за даними спеціалістів Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, що перевищує норму більш ніж у два рази, влітку може збільшуватися у п’ять-шість разів — за рахунок більшого скупчення машин і певних погодних умов.

В окремі періоди, коли метеорологічні умови сприяють накопиченню щкідливих речовин у приземному шарі атмосфери, концентрації домішок у повітрі можуть різко підвищуватися — виникає смог.

Аналізи забруднення повітря (за 20 показниками) свідчить про те, що більше всього повітря забруднене з березня по серпень, при цьому пік припадає на травень-червень.

Близько 80% машин експлуатується понад вісім років, тому не мають спеціальних прилаштувань для нейтралізації шкідливих речовин.

Забруднення промисловими підприємствами

У Києві нараховується понад 1 тис. великих і середніх промислових підприємств, які закопчують небо з 24 тис. труб [2].

Основні підприємства-забруднювачі Києва, у порядку зменшення показників [1]:

В останні роки у Києві розгорнулось масштабне будівництво і реконструкція. У процесі виробництва даних робіт виникає велика кількість пилюки.

Зони забруднення повітря

Найбільш високий рівень забруднення повітря у Києві спостерігається у місцях, що прилеглі до автомагістралей та їх перетинів — на Московській, Ленінградській, Бессарабській, Харківській площах, вулицях О. Теліги, Ю.Гагаріна, Набережно-Хрещатицькій, проспекті Возз’єднання, Харківському шосе, бульварах Дружби Народів, Лесі Українки [1].

Саме чисте повітря у Гідропарку, на проспекті Науки і в Національному експоцентрі України.

Забруднення повітря в Києві

Водойми

Річки і понад чотириста озер і ставків займають 8% території Києва. Основним водним ресурсом міста є Дніпро. В межах міста ширина Дніпра 400-600 м, глибина 6-12 м; на мілинах ширина 800-1000 м, глибина 4-5 м. Льодостав триває з кінця листопада до початку березня [2].

Територією Києва протікають також Либідь, Сирець, Віта (праві притоки Дніпра), Горенка, Нивка (Борщагівка) (притоки Ірпеня), а також кілька більш дрібних річок (Глибочиця, Котурка, Куриний Брід, Дарниця, Совка) та струмків (Буслівка, Кловський, Скоморох, Киянка, Кадетський Гай, Кудрявець, Голосіївський). В центральній частині міста більшість річок і струмків взято у колектор В цілому водні об’єкти на території міста займають площу 6,7 тис. га [2].

Підвищенню рівня підземних вод сприяє забудова місцевостей, прокладка транспортної та іншої інфраструктури. Підтоплені ділянки вздовж Либеді, низовини Подолу, райони Глибочицького яру і ДВРЗ. Вода з’являється у підвалах, розмиває стіни будинків [2].

Гідрологічний режим Дніпра визначається станцією «Київ» (Гідропарк). Безперервно реєструються рівень води, її температура заміряється двічи на добу.

Питна вода

За даним Управління екологічної безпеки Києва, забір «свіжої води питної якості» у місті - близько мільярда кубометрів на рік. Основними постачальниками столичного водогону є Деснянський і Дніпровський водозабори. За даними екологів, Дніпро і Десна у межах міста відносяться до III класу - «помірно забруднена вода», а у деяких місцях - до IV класу - «брудна вода».

Забруднення води завдає великої шкоди здоров’ю мешканців міста. Підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню прискорює процес старіння людського організму; навіть нікчемні частки тритія пригнічують життєдіяльність у цілому; солі алюмінія навіть у самих малих дозах викликають у дітей розумову відсталість.

Стан водогонів і каналізацій

Поверхневі стічні води відводяться мережею колекторів дощової каналізації у Дніпро через 80 випусків, ще 52 підключені до Либеді і Сирцю.

Водогонні та каналізаційні мережі Києва суттєво зношені й знаходяться у жалюгідному стані. Численні перевірки показали, що зношеність основних фондів Дніпровської та Деснянської водогонних станцій сягає 60%. На київських системах водопостачання досі діють ділянки, введені в експлуатацію у 1872 року. Деякі з старих труб не приводилися до ладу більш як 50 років.

Такий стан водогонної системи Києва може призвести до техногенної катастрофи – затоплення столиці. Щоби запобігти цьому, необхідно негайно замінити майже чверть (22%) міської водогонної мережі. А це - 824 км комунікацій.

Друга проблема, яка може призвести до екологічної катастрофи на національному рівні, - це стовідсоткова зношеність Бортницької станції аерації. Подальша експлуатація станції може стати причиною техногенної аварії. Використання існуючих мулових полів може призвести до прориву дамби, оскільки фактичний обсяг осадів вже в кілька разів перевишує проектне навантаження. Ті відходи, які утворюються в наслідок роботи об’єкту, вже нема куди вивозити. Майданчики мулових полів розраховані максимум на 3,5 млн. кубометрів відходів, а зараз там знаходиться вже понад 8,5 млн. кубометрів.

Зелені насадження

Місто оточене майже суцільним кільцем лісів. На півночі, північному-заході та заході (зона змішаних лісів) розташовані хвойні і широколистяні, у лісостеповій зоні - широколистяні ліси. Боліше половини території Києва займають природні та штучні лісопарки та парки, зелені насадження загального користування та водойми. Основою системи зелених насаджень міста є унікальний водно-зелений діаметр довжиною в 30 км і шириною 1,5-5 км, який включає акваторію Дніпра з островами, прибережні парки і лукопарки. Біля Дніпра зустрічаються «клаптики» дубових лісів, де є дерева з діаметром понад 2 м [2], окремі дуби віком понад 100 років трапляються і в інших місцях.

Понад 25 видів рідкісних рослин, які ростуть в Києві, занесені до Червоної книги України [2].

Небезпечні рослини

Слід обережно тсвитися до 44 видів рослин, що викликають стійкі та важко виліковні полінози. Від самого відомого з «паразитів» - амброзії полинолистої - осіння сінна лихоманка й астматичні загострення. На карті фітобіологічних забруднювачів очагами цієї небезпеки рясно вкрито Лівобережжя (окрім Троєщини і Воскресенки). На Правому березі забруднювач росте, в основному, на Звіринці та у Біличах. Чисті від шкідливих рослин Борщагівка, Оболонь, центр міста [2].

Фауна Києва

В межах Києва мешкає не одна тисяча видів тварин, хоча дослідження фауни ще не завершені. На початку 1970-х років з 259 видів, занесених до Червоної книги, в Києві жили 83. Сьогодні цей список удвічи коротший. Причина - збільшення забудованих територій та антропогенне навантаження на місцевість [2].

Деякі живі істоти призвичаїлися до міст і не можуть існувати поза цивілізацією. Наприклад, багатоніжки прилаштувалися до життя у панельних будинках, де полюють на невеликих павуків, тарганів і мух. Адаптувалися до мешкання у мегаполісі жаба озерна і ропуха зелена [2].

У Києве гніздяться понад 110 видів птахів - майже третина пташиного світу України. Стільки ж птахів з’являється під час осіннього перельоту. Майже всі птахи під охороною. На горищах в центрі гніздяться маленький сокіл - чеглик, а білу плиску можно побачити навіть на тротуарах старого міста. За останні 30 років набагато меньше стало солов’їв [2].

Серед тварин столицы - 48 видів ссавців, які ведуть переважно нічний спосіб життя. Це - їжаки, кроти, землерийки. Символом міста можно вважати білку. Залишилося всього 10 видів летючих мишей (частина з них занесена до Червоної книги). Багато пацюків, що мешкають у підземних переходах, смітниках і підвалах. Вони є носіями небезпечних захворювань [2].

Побутові відходи

Великою проблемою Києва є звалища, розташовані навколо міста. На звалищах накопичується велика кількість відходів, в тому числі ксенобіотиків, які не утілізуються природним шляхом (токсичні полістіроли, поліетилени, пластмаси). В наслідок відбувається забруднення ґрунтів, ґрунтових вод, водойм, що розташовані поблизу. На звалищах масово збираються птахи, які розносять інфекції із звалищ по всьому місту.

Радіаційна обстановка

В первые дни после Чернобыльской аварии (26 апреля 1986 года) ветер дул с юга и востока, потому радиоактивные вещества уносились в противоположном от Киева направлении. Однако 30 апреля ветер подул с севера, со стороны Чернобыльской АЭС. С июня 1986 года радиационная обстановка в городе начала улучшаться, а в 1988 году стабилизировалась. В настоящее время загрязнение территории снизилось почти до уровня, который был до аварии [2].

Источники информации

Статьи

Отримано з http://wek.kiev.ua/index.php?title=Екологiя&oldid=13407