Екологiя

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
60px
 Ця {{#switch: =стаття Обговорення=сторінка обговорення Категорія=сторінка категорії Довідка=сторінка довідки Портал=сторінка порталу Шаблон=сторінка шаблона Користувач=сторінка користувача Обговорення користувача=сторінка обговорення користувача WWW Енциклопедiя Києва=сторінка проекту Обговорення WWW Енциклопедiя Києва=сторінка обговорення проекту }} потребує перекладу.

Ви можете допомогти проекту, опрацювавши цю сторінку.
Відповіді на запитання ви можете знайти на сторінці Довідка:Потрібний переклад.{{#switch:

Довідка= Шаблон=

}}

{{#ifeq:|Шаблон|

Список статей, що потребують перекладу ви можете побачити на сторінці Категорія:Потребують перекладу

|}}

!!!! Також потрібно обов'язково вказати, що цю статтю взято з вікіпедії.

Екологія Києва — стан і характеристики екосистеми міста Києва. Найбільш значущі складові екосистеми: повітряний басейн міста, міські та приміські джерела води, ґрунти міста.

Призначення земель

За даними на 2006 рік [2]:

  • Загальна площа Києва в адміністративних межах складає 835,6 кв.км, або 83,6 тис.га (0,14% території України); з них забудована Територія складає 33,8 тис. га або 40,4%, з них землі житлової забудови займають 6,2 тис. га.
  • Під промисловими об’єктами зайнято 6,0 тис. га, громадськими будівлями 6,7 тис. га, вулицями, площами, набережними зайнято 5,0 тис. га, об’єктами транспорту 2,2 тис. га.
  • Зелена зона займає в загальних межах міста 56,3 тис.га.
  • Площа зелених насаджень загального користування складає 5,6 тис.га.
  • Водне дзеркало міста має площу 6,7 тис.га, в тому числі міські об’єкти водного господарства мають площу понад 2,3 тис.га.
  • Сільськогосподарські угіддя, багаторічні насадження, пасовиська в межах міста - 5,3 тис.га.

Забруднення повітря автотранспортом

Загальний рівень забруднення повітря в Києві становить вище середнього по Україні та оцінюється спеціалістами як високий.

Спеціалісти вирізняють у повітрі Києва більше двох десятків різних шкідливих домішок. Більш за все серед них діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, формальдегіду та звичайної пилюки.

Головним забруднювачем повітря, за даними департаменту екологічного контролю Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, є автомобілі. У Києві Автомобільний транспорт дає 83,4 % усіх шкідливих викидів у атмосферу. Більшість автотранспортних засобів за викидами вихлопних газів задовольняє лише нормам Євро-2. Більша кількість автомобілей працює на низькооктановому бензині, в який додається потужніший Канцероген — Тетраетілсвинець. Вихлопні гази автомобілей особливо шкідливі для здоров’я, так як їх викид здійснюється безпосередньо у зону дихання людей — у безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху.

Й без того висока концентрація діоксиду азоту у повітрі Києва, за даними спеціалістів Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, що перевищує норму більш ніж у два рази, влітку може збільшуватися у п’ять-шість разів — за рахунок більшого скупчення машин і певних погодних умов.

В окремі періоди, коли метеорологічні умови сприяють накопиченню щкідливих речовин у приземному шарі атмосфери, концентрації домішок у повітрі можуть різко підвищуватися — виникає Смог.

Аналізи забруднення повітря (за 20 показниками) свідчить про те, що більше всього Повітря забруднене з березня по серпень, при цьому пік припадає на травень-червень.

Близько 80% машин експлуатується понад вісім років, тому не мають спеціальних прилаштувань для нейтралізації шкідливих речовин.

Забруднення промисловими підприємствами

У Києві нараховується понад 1 тис. великих і середніх промислових підприємств, які закопчують небо з 24 тис. труб [2].

Основні підприємства-забруднювачі Києва, у порядку зменшення показників [1]:

В останні роки у Києві розгорнулось масштабне будівництво і реконструкція. У процесі виробництва даних робіт виникає велика кількість пилюки.

Зони забруднення повітря

Найбільш високий рівень Забруднення повітря у Києві спостерігається у місцях, що прилеглі до автомагістралей та їх перетинів — на Московській, Ленінградській, Бессарабській, Харківській площах, вулицях О.Теліги, Ю.Гагаріна, Набережно-Хрещатицькій, проспекті Возз’єднання, Харківському шосе, бульварах Дружби Народів, Лесі Українки [1].

Саме чисте повітря у Гідропарку, на проспекті Науки і в Національному експоцентрі України.

Забруднення повітря в Києві

Водойми

Річки і понад чотириста озер і ставків займають 8% території Києва. Основним водним ресурсом міста є Дніпро. В межах міста ширина Дніпра 400-600 м, глибина 6-12 м; на мілинах ширина 800-1000 м, глибина 4-5 м. Льодостав триває з кінця листопада до початку березня [2].

Територією Києва протікають також Либідь, Сирець, Віта (праві притоки Дніпра), Горенка, Нивка (Борщагівка) (притоки Ірпеня), а також кілька більш дрібних річок (Глибочиця, Котурка, Куриний Брід, Дарниця, Совка) та струмків (Буслівка, Кловський, Скоморох, Киянка, Кадетський Гай, Кудрявець, Голосіївський). В центральній частині міста більшість річок і струмків взято у колектор В цілому водні об’єкти на території міста займають площу 6,7 тис. га [2].

Підвищенню рівня підземних вод сприяє забудова місцевостей, прокладка транспортної та іншої інфраструктури. Підтоплені ділянки вздовж Либеді, низовини Подолу, райони Глибочицького яру і ДВРЗ. Вода з’являється у підвалах, розмиває стіни будинків [2].

Гідрологічний режим Дніпра визначається станцією «Київ» (Гідропарк). Безперервно реєструються рівень води, її температура заміряється двічи на добу.

Питна вода

За даним Управління екологічної безпеки Києва, забір «свіжої води питної якості» у місті - близько мільярда кубометрів на рік. Основними постачальниками столичного водогону є Деснянський і Дніпровський водозабори. За даними екологів, Дніпро і Десна у межах міста відносяться до III класу - «помірно забруднена вода», а у деяких місцях - до IV класу - «брудна вода».

Забруднення води завдає великої шкоди здоров’ю мешканців міста. Підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню прискорює процес старіння людського організму; навіть нікчемні частки тритія пригнічують життєдіяльність у цілому; солі алюмінія навіть у самих малих дозах викликають у дітей розумову відсталість.

Стан водогонів і каналізацій

Поверхневі стічні води відводяться мережею колекторів дощової каналізації у Дніпро через 80 випусків, ще 52 підключені до Либеді і Сирцю.

Водогонні та каналізаційні мережі Києва суттєво зношені й знаходяться у жалюгідному стані. Численні перевірки показали, що зношеність основних фондів Дніпровської та Деснянської водогонних станцій сягає 60%. На київських системах водопостачання досі діють ділянки, введені в експлуатацію у 1872 року. Деякі з старих труб не приводилися до ладу більш як 50 років.

Такий стан водогонної системи Києва може призвести до техногенної катастрофи – затоплення столиці. Щоби запобігти цьому, необхідно негайно замінити майже чверть (22%) міської водогонної мережі. А це - 824 км комунікацій.

Вторая проблема, которая может привести к экологической катастрофе на национальном уровне, - это стопроцентная изношенность Бортнической станции аэрации. Дальнейшая эксплуатация станции может стать причиной техногенной аварии. Использование существующих иловых полей может привести к прорыву дамбы, поскольку фактический объём осадков уже в несколько раз превышает проектную нагрузку. Те отходы, которые образуются в результате работы объекта, уже некуда вывозить. Площадки иловых полей рассчитаны максимум на 3,5 млн. кубометров отходов, а сейчас там находится уже более 8,5 млн. кубометров.

Зелёные насаждения

Город окружён почти сплошным кольцом лесов. На севере, северо-западе и западе (зона смешанных лесов) расположены хвойные и широколиственные, в лесостепной зоне - широколиственные леса. Более половины территории Киева занимают природные и искусственные лесопарки и парки, зелёные насаждения общего пользования и водоёмы. Основой системы зелёных насаждений города является уникальный водно-зелёный диаметр длиной в 30 км и шириной 1,5-5 км, который включает акваторию Днепра с островами, прибрежные парки и лугопарки. В урочищах Феофания и на Лысой горе попадаются могучие 150-летние дубы. Возле Днепра встречаются "лоскутки" дубовых лесов, где есть деревья с диаметром более 2 м [2].

В последние годы площадь зелёных зон стремительно сокращается - отдаётся под застройку, часто незаконную.

Свыше 25 видов редких растений, которые растут в Киеве, внесены в Красную книгу Украины [2].

Опасные растения

Следует опасаться 44 видов растений, вызывающих стойкие и трудно излечимые полинозы. От самого известного из "паразитов" - амброзии полинолистной - осенняя сенная лихорадка и астматические обострения. На карте фитобиологических загрязнителей очагами этой опасности густо покрыто Левобережье (кроме Троещины и Воскресенки). На Правом берегу загрязнитель растёт, в основном, на Зверинце и в Беличах. Чистые от вредных растений Борщаговка, Оболонь, центр города [2].

Фауна Киева

В пределах Киева обитает не одна тысяча видов животных, хотя исследования фауны еще не завершены. В начале 1970-х годов из 259 видов, занесенных в Красную книгу, в Киеве жили 83. Сегодня список вдвое короче. Причина - увеличение застроенных территорий [2].

Некоторые живые существа привыкли к городам и не могут существовать вне цивилизации. К примеру, многоножки приспособились к жизни в панельных домах, где охотятся на небольших пауков, тараканов и мух. Адаптировались к обитанию в мегаполисе жаба озёрная и ропуха зелёная [2].

В Киеве гнездятся свыше 110 видов птиц - почти треть птичьего мира Украины. Столько же птиц появляется во время осеннего перелёта. Почти все птицы под охраной. На чердаках в центре гнездится маленький сокол - чеглик, а белую плиску можно увидеть даже на тротуарах старого города. За последние 30 лет намного меньше стало соловьёв [2].

Среди животных столицы - 48 видов млекопитающих, ведущих, в основном, ночной образ жизни. Это - ежи, кроты, землеройки. Символом города можно считать белку. Осталось всего 10 видов летучих мышей (часть из них занесены в Красную книгу), притом что в 1960-е годы над Крещатиком они летали стаями. Много серых крыс, обитающих в подземных переходах, мусорниках и подвалах. Они являются носителями опасных заболеваний [2].

Бытовые отходы

Большой проблемой Киева являются свалки, расположенные вокруг города. На свалках скапливается огромное количество отходов, в том числе ксенобиотиков, не разлагаемых в природе (токсичные полистиролы, полиэтилены, пластмассы). В результате происходит загрязнение почв, грунтовых вод, водоёмов, находящихся поблизости. На свалках массово собираются птицы, которые разносят инфекции со свалок по всему городу.

Радиационная обстановка

В первые дни после Чернобыльской аварии (26 апреля 1986 года) ветер дул с юга и востока, потому радиоактивные вещества уносились в противоположном от Киева направлении. Однако 30 апреля ветер подул с севера, со стороны Чернобыльской АЭС. С июня 1986 года радиационная обстановка в городе начала улучшаться, а в 1988 году стабилизировалась. В настоящее время загрязнение территории снизилось почти до уровня, который был до аварии [2].

Источники информации

Статьи

Отримано з http://wek.kiev.ua/index.php?title=Екологiя&oldid=13402