Відмінності між версіями «Дзвіниця Братського монастиря»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Dzbbm.jpg|thumb|Загальний вигляд]]
+
[[Файл:Dzbbm.jpg|thumb|left|270 пкс|Загальний вигляд у 1920-х рр.]]
'''Дзвіниця Братського монастиря''' – найважливіша архітектурна домінанта [[Братський Богоявленський монастир|Братського Богоявленського монастиря]] і всього [[Поділ|Подолу]]. Розташовувалась в 1756-1933 рр. з боку [[Контрактова площа|Контрактової площі]] по осі входу до [[Богоявленський собор|Богоявленського собору]].
+
[[Файл:DzvinBBm.jpg|thumb|Вигляд із півдня]]
 +
[[Файл:Dzkp.jpg|thumb|Вигляд із півночі]]
 +
'''Дзвіниця Братського монастиря''' – найважливіша архітектурна домінанта [[Контрактова площа|Контарктової площі]] і всього [[Поділ|Подолу]] у XVIII-XIX ст. Розташовувалась в 1756-1933 рр. з боку [[Контрактова площа|Контрактової площі]] по осі входу до [[Богоявленський собор|Богоявленського собору]].
  
У 1756-1759 рр. замість надбрамної дерев’яної дзвіниці лаврський майстер [[Ковнір Степан Дем’янович|Степан Ковнір]] будує двоярусну муровану дзвіницю разом з [[Мури Братського монастиря|монастирським муром]]. Після [[Подільська пожежа 1811 року|Подільської пожежі 1811 р.]] дзвіниця була сильно перебудована з надбудовою третього ярусу і ампірної напівсферичної бані зі шпилем. На початку ХХ ст. на верхньому ярусі було влаштовано куранти.
+
У 1756-1759 рр. замість надбрамної дерев’яної дзвіниці лаврський майстер [[Ковнір Степан Дем’янович|Степан Ковнір]] будує двоярусну муровану дзвіницю разом з [[Мури Братського монастиря|монастирським муром]]. Після [[Подільська пожежа 1811 року|Подільської пожежі 1811 р.]] дзвіниця була сильно перебудована з надбудовою третього ярусу і ампірної напівсферичної бані зі шпилем.  
  
У 1899 р. біля дзвіниці були збудовані одноповерхові [[Крамниці Братського монастиря|монастирські крамниці]]. У 1933 р. споруду було висаджено в повітря.
+
Триярусна споруда відігравала роль в’їзної надбрамної вежі монастиря. Перших два яруси – квадратні у плані, третій – круглий. Перший ярус у своїй архітектурі зберігав залишки декору XVIII ст. (барокові лиштви навколо вікон). Стіни членувалися пілястрами доричного ордера. Другий ярус завершувався з чотирьох боків портиками з трикутними фронтонами та іонічними колонами. Третій ярус увінчувався напівсферичним куполом з високим шпилем. Другий і третій яруси мали аркові дзвонові отвори. Під аркою третього ярусу був влаштований годинник. У 1899 р. до дзвіниці прибудували одно-двоповерхові дугоподібні у плані корпуси [[Крамниці Братського монастиря|монастирських крамниць]], що повторювали обриси мурів монастиря.  
 +
 
 +
Пам’ятку почали розбирати в 1935 р. і остаточно знищили у 1937 р. На поч. 1950-х рр. її залишки разом з прибудовами включено до споруди Військово-морського політичного училища (нині головний корпус Києво-Могилянської академії).
 
==Джерела==
 
==Джерела==
*[http://www.oko.kiev.ua/Monument.jsp?monumentId=69 Дзвіниця Братського монастиря (с. XVIII, п. XIX ст.)]
+
*[http://www.pslava.info/Kyiv_KontraktovaPloscha_BratskyjMon_Dzv,176537.html Дзвіниця Братського монастиря]
 
[[Категорія:Класицизм]][[Категорія:Монастирські будівлі]][[Категорія:Дзвіниці]]
 
[[Категорія:Класицизм]][[Категорія:Монастирські будівлі]][[Категорія:Дзвіниці]]

Поточна версія на 12:13, 12 грудня 2019

Загальний вигляд у 1920-х рр.
Вигляд із півдня
Вигляд із півночі

Дзвіниця Братського монастиря – найважливіша архітектурна домінанта Контарктової площі і всього Подолу у XVIII-XIX ст. Розташовувалась в 1756-1933 рр. з боку Контрактової площі по осі входу до Богоявленського собору.

У 1756-1759 рр. замість надбрамної дерев’яної дзвіниці лаврський майстер Степан Ковнір будує двоярусну муровану дзвіницю разом з монастирським муром. Після Подільської пожежі 1811 р. дзвіниця була сильно перебудована з надбудовою третього ярусу і ампірної напівсферичної бані зі шпилем.

Триярусна споруда відігравала роль в’їзної надбрамної вежі монастиря. Перших два яруси – квадратні у плані, третій – круглий. Перший ярус у своїй архітектурі зберігав залишки декору XVIII ст. (барокові лиштви навколо вікон). Стіни членувалися пілястрами доричного ордера. Другий ярус завершувався з чотирьох боків портиками з трикутними фронтонами та іонічними колонами. Третій ярус увінчувався напівсферичним куполом з високим шпилем. Другий і третій яруси мали аркові дзвонові отвори. Під аркою третього ярусу був влаштований годинник. У 1899 р. до дзвіниці прибудували одно-двоповерхові дугоподібні у плані корпуси монастирських крамниць, що повторювали обриси мурів монастиря.

Пам’ятку почали розбирати в 1935 р. і остаточно знищили у 1937 р. На поч. 1950-х рр. її залишки разом з прибудовами включено до споруди Військово-морського політичного училища (нині головний корпус Києво-Могилянської академії).

Джерела