Дарницький залізничний міст
Дарницький залізничний міст – залізничний міст у Києві, найстарший і найбільший з залізничних мостових переходів в Київському залізничному вузлі. Знаходиться нижче давнього Видубицького перевозу через Дніпро у гирлі річки Либідь, між правобережною місцевістю Нижня Теличка і лівобережними районами Березняки, Позняки та Дарниця.
Збудований 1925 року на місці залізничного мосту, зведеного 1870 році за проектом інженера А. Струве. У червні 1920 р. був підірваний польськими військами, 1921 р. був відбудований. Названий Дарницьким у 1929 р. у зв’язку з будівництвом Петровського залізничного мосту. Знову зруйнований у 1941 р. Після визволення Києва від нацистських окупантів у листопаді 1943 за 13 діб наведено тимчасовий дерев’яний низьководний залізничний міст (1944 р. замінений на дерев’яний висоководний). Діючий міст споруджено за проектом Київського філіалу інституту “Проектстальконструкція” (головний інженер М. Руденко). 1946–1950 рр. встановлювалися бики на забивних залізобетонних палях та проміжні опори на кесонах, які вперше виготовлялися поточно-швидкісним методом й опускалися гідромеханізованим способом (т. зв. сліпий кесон). Прогінні будови були виготовлені на Дніпропетровському заводі металоконструкцій ім. І. Бабушкіна й змонтовані Мостозагоном № 2 під керівництвом інженера-будівельника І. Баренбойма.
Міст на дві залізничні колії вирішений за асиметричною схемою. Ближче до лівого берега розташовані три великі судноплавні прогони, перекриті арковими металевими фермами з рухом поїздів у нижній частині. Мілководну частину русла перекрито дванадцятьма меншими (по 5,3 м) монолітними залізобетонними арками зі збірною стояковою надводною будовою, розрахованими на проїзд угорі. Всі опори моста – масивні, монолітні, облицьовані гранітом.
Завдяки застосуванню арок міст є окрасою панорами південної течії Дніпра. З 2004 р. поруч будується Дарницький автомобільний міст.
