Грушевський Михайло Сергійович
(1866 — 1934) — укр. історик і політичний діяч, академік ВУАН (з 1924) і АН СРСР (з 1929). Автор "Історії України-Руси" (у 10 тт.), "Історії української літератури" та ін. У 1890 закін. Київ. університет, був членом "Київської громади". У 1908 — 1919 і 1924 — 1930 працював у Києві, зокрема, у 1917 — 1918 очолював Центральну Раду (містилася на вул. Володимирський № 57), яка 29 квітня 1918 обрала його першим президентом Української Народної Республіки (УНР). У 1919 — 1924 — в еміграції, після повернення працював в історичній секції ВУАН (в т. ч. у 1927 — 1930 на вул. Володимирській № 35, де вст. мемор. дошку вченому). Мав власний прибутковий будинок на вул. Паньківській № 7 (збудований у 1907 — 1909 за проектом арх. Е. П. Брадтмана, згорів у 1918). У 20-і рр. жив на вул. Паньківській № 9 (у будинку, зведеному на місці згорілого). У 1930 — 1934 — у Москві. Похований у Києві на Байковому кл. 1991 на його честь названо вулицю. 1998 на розі вулиці Володимирський і бульвару Тараса Шевченка зведено пам`ятник М. С. Грушевському.