Голосіївський парк імені Максима Рильського

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 09:15, 7 травня 2008, створена George Alex 1971 (обговорення | внесок) (Нова сторінка: Територія парку є частиною залишку природного лісу, що колись з півдня оточував Київ. Нині вн...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Територія парку є частиною залишку природного лісу, що колись з півдня оточував Київ. Нині внаслідок розбудови міста парк значною мірою відокремлений і оточений урбанізованою територією. Рельєф сильно розсічений. Своєрідною композиційною віссю парку є каскад із чотирьох ставків площею біля 6 га, розміщений уздовж так званої Горіховатської долини. Ставки оснащені човновими станціями та оглядовими майданчиками.

Голосіївський парк функціонує як парк природи та відпочинку, має мережу доріжок, тут розміщені містечко атракціонів, дитяча ігротека та майданчики, літній кінотеатр, павільйони для ігор, танцмайданчик тощо.

У 1965 році на території парку було встановлено пам’ятник учасникам оборони Києва 1941 року. Він являє собою стелу з граніту та стилобата заввишки 5,5 м. Автор - архітектор В.Л. Суворов.

У 2003 році біля головного входу до парку встановлено пам’ятник М.Т.Рильському (архітектор - О.Стукалов, скульптор - П.Остапенко). Пам’ятник - фігура письменника, що сидить. Одночасно із встановленням пам’ятника - реконструйовано головний вхід до парку.

За характером планування та станом природних комплексів у парку можна виділити ділянки регулярного стилю, природного (пейзажного) стилю, лісопаркові та відносно збережені лісові. На ділянці регулярного стилю (розташована між входом у парк і павільйоном «Молодіжний») в озелененні використані яловець козацький, туя, формові екземпляри грабу, ялина звичайна, ялина колюча срібляста, верба плакуча, тополя пірамідальна тощо. На ділянках пейзажного стилю розміщені численні галявини, куртини та алеї переважно з видів-інтродуцентів - дуба північного (червоного), берези, клена сріблястого (цукристого). Поодиноко зустрічаються платан східний, куртини бука, явора. Лісопаркові ділянки, що прилягають до паркової частини, являють собою культури дуба впереміш із молодим грабом і чагарниками (бруслина європейська, свидина, крушина). Ближче до шосе розташовані смуги світлолюбних порід - берези та робінії звичайної (білої акації). В трав’яному покриві переважають види-антропофіли (ті, що миряться з впливом людини) та лісові види, які виносять витоптування та освітлення. Домінуючим тут є тонконіг дібровий та гравілат міський. У менш доступних ділянках парку, які рідше відвідуються, зберігся дубово-грабовий ліс, близький за характером до Голосіївського. Тут збереглися вікові дуби та граби. Порівняно багатою є фауна таких лісових ділянок. Із ссавців тут можна зустріти куницю лісову, білку звичайну, різні види мишоподібних гризунів. На дні балок розміщені вільшаки, які у зв'язку із значним обводненням території найкраще збереглися. Вік вільхи - 70-80 років, висота дерев до 24 м, діаметр стовбурів - до 32 см. У трав’яному покриві вільшаку переважають осока гостровидна, місцями - очерет. На ставках зростають водні рослини. Серед них особливо слід відзначити водяний горіх плаваючий, занесений до Червоної книги України.


Джерела