Гоголь Микола Васильович
Гоголь Микола Васильович (1809–1852) – письменник, публіцист. Народився і початкову освіту здобув в Україні. Пізніше проживав у Санкт-Петербурзі, за кордоном, у Москві. Неодноразово відвідував Україну, зокрема Київ. Широковідомими стали прозові збірки письменника “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”, повісті “Тарас Бульба”, “Ніс”, “Шинель”, поема-_роман “Мертві душі”, п’єса “Ревізор” та ін. Досліджував історію України, маючи намір написати фундаментальну працю, збирав український фольклор, що знайшло відображення в багатьох його творах.
Неодноразово відвідував Київ: у 1827 р. зупинявся на Подолі, у 1835 р. — на вул. Микільській, коли гостював у М. О. Максимовича (сподівався одержати кафедру в Київ. університеті) і в 1848 р. — на вул. Виноградній (тепер вул. Богомольця). Київська тематика порушується у його повістях “Тарас Бульба”, “Вій”, “Страшна помста”. У Києві встановлено пам’ятник письменнику у 1982 р. У 1902 р. на його честь названо вулицю.
