Вокзальна (станція метро)

(відмінності між версіями)
(Джерела)
(Джерела)
 
(5 проміжних версій не показані.)
Рядок 1: Рядок 1:
-
Відкрито [[1960]] року. Станцію [[Святошино-Броварська лінія|Святошино-Броварської лінії]] [[Київський метрополітен|метрополітену]] споруджено на [[Вокзальна площа|Вокзальній площі]] (архітектори Е. І. Катонін, І. Г. Шемседінов, В. І. Єжов, В. К. Скугарєв, художнік О. В. Мизін).  
+
Відкрито [[1960]] року. Станцію [[Святошино-Броварська лінія|Святошино-Броварської лінії]] [[Київський метрополітен|метрополітену]] споруджено на [[Вокзальна площа|Вокзальній площі]] (архітектори Е. І. Катонін, І. Г. Шемседінов, В. І. Єжов, В. К. Скугарєв, художнік О. В. Мизін).  
-
Станція глибокого закладення, має три підземних зали - середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами.В оформленні підземного вестибюлю станції використано контраст білих стін і пілонів з бронзовими карбованими медальонами (діаметр до 2 метрів), на яких зображено події з історії України. Торець залу оздоблено гербом УРСР.
+
 
-
Середній зал з’єднаний з наземним вестибюлем за допомогою ескалаторного тонеля, в якому встановлено 3 ескалатори. Вестибюль примикає до будівлі приміського вокзалу [[Київ-Пасажирський (залізнична станція) |станції Київ-Пасажирський]], утворюючи гармонійний архітектурний ансамбль.
+
Станція глибокого закладення, має три підземних зали середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. В оформленні підземного вестибюлю станції використано контраст білих стін і пілонів з бронзовими карбованими медальонами (діаметр до 2 метрів), на яких зображено події з історії України. Торець залу було оздоблено гербом УРСР, який з політичних мотивів було демонтовано на початку 1990-х років.
 +
 
 +
Середній зал з’єднаний з наземним вестибюлем за допомогою ескалаторного тонеля, в якому встановлено 3 ескалатори. Вестибюль розміщений в одній будівлі з приміським вокзалом [[Київ-Пасажирський (залізнична станція) |станції Київ-Пасажирський]], утворюючи гармонійний архітектурний ансамбль.
== Фото ==
== Фото ==
Рядок 11: Рядок 13:
==Джерела==
==Джерела==
-
*[[Київ. Енциклопедичний довідник|«Київ. Енциклопедичний довідник» УРЕ, Київ-1981]]
+
*[[Вулиці Києва (довідник)|«Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ-1995]]
 +
*[[Київ. Енциклопедичний довідник|Енциклопедичний довідник «Київ». Під ред. А. Кудрицького. — Київ, ГР УРЕ, 1981]]
*[http://www.metro.kiev.ua/?q=node/153 Офіційний сайт Київського метрополітену]
*[http://www.metro.kiev.ua/?q=node/153 Офіційний сайт Київського метрополітену]
*[http://www.metropoliten.kiev.ua/station.php?lang=0&station_id=8 Неофіційний сайт Київського метрополітену]
*[http://www.metropoliten.kiev.ua/station.php?lang=0&station_id=8 Неофіційний сайт Київського метрополітену]
 +
[[Категорія:Станції метро]]
[[Категорія:Станції метро]]

Поточна версія на 20:51, 1 січня 2010

Відкрито 1960 року. Станцію Святошино-Броварської лінії метрополітену споруджено на Вокзальній площі (архітектори Е. І. Катонін, І. Г. Шемседінов, В. І. Єжов, В. К. Скугарєв, художнік О. В. Мизін).

Станція глибокого закладення, має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. В оформленні підземного вестибюлю станції використано контраст білих стін і пілонів з бронзовими карбованими медальонами (діаметр до 2 метрів), на яких зображено події з історії України. Торець залу було оздоблено гербом УРСР, який з політичних мотивів було демонтовано на початку 1990-х років.

Середній зал з’єднаний з наземним вестибюлем за допомогою ескалаторного тонеля, в якому встановлено 3 ескалатори. Вестибюль розміщений в одній будівлі з приміським вокзалом станції Київ-Пасажирський, утворюючи гармонійний архітектурний ансамбль.

Фото

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва