Висоцький Володимир Семенович
(1938 — 1980) — російський актор, поет і виконавець власних пісень. Визначив пісенний жанр, у якому працював, як "авторську пісню" (це визначення жанру стало загальновживаним). За радянських часів не був офіційно визнаний як поет (тому не міг мати літературних публікацій), у якості ж співака мав часткове визнання: лише як автор пісень до кінофільмів та вистав (тож його виступи вимушено відбувалися переважно в актових залах наукових установ та будинках культури під виглядом "лекцій", "зустрічей з актором" тощо). Завдяки творчим особливостям та особистим якостям практично без підтримки з боку ЗМІ здобув надпопулярність. За батьком походить з Києва, народився і жив у Москві. Мав родичів у Києві та Харкові, багато разів бував в Українській РСР як в особистих справах, так і з гастролями театру та виступами (з 1973 р. будь-які виступи в Києві було заборонено місцевою владою). У якості актора і автора пісень багаторазово співпрацював з Одеською кіностудією ("Вертикаль", "Короткие встречи", "Опасные гастроли", "Внимание, цунами!", "Белый взрыв", "Контрабанда", "Ветер "Надежды", "Место встречи изменить нельзя"), а також Київською к/ст. ім. О.П.Довженко (з останньою, за власним свідченням, — невдало: "Карантин", "Мерседес уходит от погони"). 1987 на його честь названо бульвар. З 1992 р. в Києві виходить найперший спеціалізований альманах Висоцький: час, спадщина, доля.
