Верхнє місто

Верхнє місто, Старе місто, Гора. Історична частина Києва на Старокиївській горі. Назва виникла як протиставлення Нижньому місту (Подолу. В.м. займало територію плато гори та її схили. Початок формування В.м. відноситься до часу появи городища Кия (кін. V - початок VI ст.). У VI-ІХ ст. В.м. заямало невеликий (2 га) західний виступ Старокиївської гори.

Розташована над Подолом між вулицями Глибочицькою, Нижнім Валом, Фрунзе і пров. Цимлянським. Названа за ім`ям Щека — брата Кия, Хорива і сестри Либіді, які, за легендою, є засновниками Києва. Вважають, що 912 на Ш. був похований київ. князь Олег. Під назвою «Щ.» відома з 1151, згадується у зв`язку зі спробою кн.Юрія Долгорукого захопити Київ. У 15-16 ст. Щ. входила до складу території Київ. замку, у 1619 передана міщанам під заселення. У кін. 18 ст. на Щ. існувало Міське (згодом Щекавицьке або Подільське) кладовище. У 1782 на Щ. збудували Всехсвятську церкву, у 1809 - дзвіницю (не збереглися). У 2-й пол. 19 ст. забудовано частину західного пологого плато Щ. у напрямку Татарки та Хоревиці (Юрковиці)(вздовж вул. Лук`янівської). По Щ. прокладено вул. Олегівську, вул. Лук`янівську, існував також пров. Олегівський (зник у 70-і рр. 20 ст.), від Щ. починається вул. Щекавицька та пров. Цимлянський на Подолі. На Щ. розташовано Старообрядницьке кладовище, мусульманське кладовище, Духовне управління мусульман України і мечеть Ар-Рахма, а у підніжжя гори - Духовний центр адвентистів сьомого дня