Васильківська брама

Версія від 15:01, 19 жовтня 2012; DEMO (обговорення | внесок)
(різн.) ← Старіша версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Васильківська брама
Залишки брами

Васильківська брама – західний в’їзд до Києво-Печерської фортеці. Складається з двох фасадів з погано збереженим декором, з’єднаних цегляним склепінчастим тунелем, що оголився під час знесення валу равеліну. Первісна головна брама була дерев’яна, містилася в куртині між Кавалерським і Успенським бастіонами, була зорієнтована у бік шляху на Васильків (з чим і пов’язана назва). Равеліну перед нею не було.

Цегляну головну Васильківську браму з кордегардією (пізніше використовувалася як гауптвахта і в’язниця) і цегляну браму равеліну, насипаного перед куртиною, зведено у 1755 р., ймовірно, військовим інженером Д. де Боскетом, який брав участь у фортифікаційних роботах у Києві. Фасади головної брами (не збереглася) нагадували Петровські ворота Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі, хоч київська була меншою за розмірами та простіше оздоблена. Її архітектура, але без кордегардії, через 10 років була повторена під час будівництва Московської верхньої брами. Головна Васильківська брама сполучалася мостом через кріпосний рів з Васильківською равелінною брамою, яка була вирішена у стилі класицизму. Портали тиньковані й оздоблені спареними пілястрами тосканського ордера, мали розірвані барокові фронтони (не збереглися). Знайдені в архівах креслення фасадів покладено в основу проекту реставрації (арх. І. М. Малакова), за яким фасади брами прикрашатимуть первісні барокові фронтони. Арковий проїзд брами використовується тепер як склад. Знаходиться на Цитадельній вулиці у подвір’ї будинку № 3. До брами прилягає огорожа взуттєвої фабрики.

Посилання

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва