Відмінності між версіями «Васильківська брама»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Зображення:PB272610.jpg|thumb|300px|Васильківська равелінна брама]]
+
[[Зображення:Vasylkivski.png|thumb|Васильківська брама]]
 +
[[Зображення:PB272610.jpg|thumb|Залишки брами]]
 
'''Васильківська брама''' – західний в’їзд до [[Стара Печерська фортеця|Києво-Печерської фортеці]]. Складається з двох фасадів з погано збереженим декором, з’єднаних цегляним склепінчастим тунелем, що оголився під час знесення валу равеліну. Первісна головна брама була дерев’яна, містилася в куртині між [[Земляні укріплення цитаделі з бастіонами|Кавалерським і Успенським бастіонами]], була зорієнтована у бік шляху на Васильків (з чим і пов’язана назва). Равеліну перед нею не було.
 
'''Васильківська брама''' – західний в’їзд до [[Стара Печерська фортеця|Києво-Печерської фортеці]]. Складається з двох фасадів з погано збереженим декором, з’єднаних цегляним склепінчастим тунелем, що оголився під час знесення валу равеліну. Первісна головна брама була дерев’яна, містилася в куртині між [[Земляні укріплення цитаделі з бастіонами|Кавалерським і Успенським бастіонами]], була зорієнтована у бік шляху на Васильків (з чим і пов’язана назва). Равеліну перед нею не було.
  
Цегляну головну Васильківську браму з кордегардією (пізніше використовувалася як гауптвахта і в’язниця) і цегляну браму равеліну, насипаного перед куртиною, зведено у 1755 р., ймовірно, військовим інженером Д. де Боскетом, який брав участь у фортифікаційних роботах у Києві, фасади головної брами (не збереглася) нагадували Петрівські ворота Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі, хоч київська була меншою за розмірами та простіше оздоблена, її архітектура, але без кордегардії, через 10 років була повторена під час будівництва Московської верхньої брами. Головна Васильківська брама сполучалася мостом через кріпосний рів з Васильківською равелінною брамою, яка була вирішена у стилі класицизму. Портали тиньковані й оздоблені спареними пілястрами тосканського ордера, мали розірвані барокові фронтони (не збереглися). Знайдені в архівах креслення фасадів покладено в основу проекту реставрації (арх. І. М. Малакова), за яким фасади брами прикрашатимуть первісні барокові фронтони. Арковий проїзд брами використовується тепер як склад. Знаходиться на [[Цитадельна вулиця|Цитадельній вулиці]] у подвір’ї будинку № 3. До брами прилягає огорожа взуттєвої фабрики.
+
Цегляну головну Васильківську браму з кордегардією (пізніше використовувалася як гауптвахта і в’язниця) і цегляну браму равеліну, насипаного перед куртиною, зведено у 1755 р., ймовірно, військовим інженером Д. де Боскетом, який брав участь у фортифікаційних роботах у Києві. Фасади головної брами (не збереглася) нагадували Петровські ворота Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі, хоч київська була меншою за розмірами та простіше оздоблена. Її архітектура, але без кордегардії, через 10 років була повторена під час будівництва [[Московська верхня брама|Московської верхньої брами]]. Головна Васильківська брама сполучалася мостом через кріпосний рів з Васильківською равелінною брамою, яка була вирішена у стилі класицизму. Портали тиньковані й оздоблені спареними пілястрами тосканського ордера, мали розірвані барокові фронтони (не збереглися). Знайдені в архівах креслення фасадів покладено в основу проекту реставрації (арх. І. М. Малакова), за яким фасади брами прикрашатимуть первісні барокові фронтони. Арковий проїзд брами використовується тепер як склад. Знаходиться на [[Цитадельна вулиця|Цитадельній вулиці]] у подвір’ї будинку № 3. До брами прилягає огорожа взуттєвої фабрики.
 
==Посилання==
 
==Посилання==
*{{Wikimapia|50.4327335|30.5502373|18}}
+
*{{Wikimapia|50.4326993|30.5499476|18}}
 +
*[http://zametkiev.livejournal.com/1084.html Васильковские равелинные ворота]
 
==Джерела==
 
==Джерела==
 
*[[Київ. Енциклопедичний довідник]]
 
*[[Київ. Енциклопедичний довідник]]
*''Силин О. П.'' Стародавні укріплення і фортеці Києва // Український історичнйи журнал. 1975 – №9
+
*''Силин О. П.'' Стародавні укріплення і фортеці Києва // Український історичний журнал. 1975 – №9
 
[[Категорія:Стара Печерська фортеця]][[Категорія:Брами]][[Категорія:Бароко]]
 
[[Категорія:Стара Печерська фортеця]][[Категорія:Брами]][[Категорія:Бароко]]

Поточна версія на 18:01, 19 жовтня 2012

Васильківська брама
Залишки брами

Васильківська брама – західний в’їзд до Києво-Печерської фортеці. Складається з двох фасадів з погано збереженим декором, з’єднаних цегляним склепінчастим тунелем, що оголився під час знесення валу равеліну. Первісна головна брама була дерев’яна, містилася в куртині між Кавалерським і Успенським бастіонами, була зорієнтована у бік шляху на Васильків (з чим і пов’язана назва). Равеліну перед нею не було.

Цегляну головну Васильківську браму з кордегардією (пізніше використовувалася як гауптвахта і в’язниця) і цегляну браму равеліну, насипаного перед куртиною, зведено у 1755 р., ймовірно, військовим інженером Д. де Боскетом, який брав участь у фортифікаційних роботах у Києві. Фасади головної брами (не збереглася) нагадували Петровські ворота Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі, хоч київська була меншою за розмірами та простіше оздоблена. Її архітектура, але без кордегардії, через 10 років була повторена під час будівництва Московської верхньої брами. Головна Васильківська брама сполучалася мостом через кріпосний рів з Васильківською равелінною брамою, яка була вирішена у стилі класицизму. Портали тиньковані й оздоблені спареними пілястрами тосканського ордера, мали розірвані барокові фронтони (не збереглися). Знайдені в архівах креслення фасадів покладено в основу проекту реставрації (арх. І. М. Малакова), за яким фасади брами прикрашатимуть первісні барокові фронтони. Арковий проїзд брами використовується тепер як склад. Знаходиться на Цитадельній вулиці у подвір’ї будинку № 3. До брами прилягає огорожа взуттєвої фабрики.

Посилання

Джерела