Білокур Катерина
Ім`я Катерини Білокур, самобутньої художниці з народа, яка зображувала на своїх картинах нев`янучу красу та багатство української природи, щедру родючість її земель – назавжди увійшло у історію українського народного мистецтва. Її твори заворожують глядача щедрістю барв, заволікають радісним сприйняттям світу.
Життєвий та творчий шлях К. Білокур не був легким. Народилась вона 7 грудня 1900 року у селі Богданівка Київської області у бідній селянській родині. У дитячі роки вчитись у школі їй не довелося. Але тяга до знань, книг допомогла їй пізніше заповнити прогалини у освіті. Любов до малювання, до мистецтва поступово відтіснили інші інтереси. Батьки дарма намагались відволікти доньку від «дурної справи», яка стала сенсом усього її життя. Вона уважно вивчає живу природу, кожну квітку, кожне стебельце. Друга половина 30-х років – важливий період у творчості К.Білокур. Художниця знаходить себе у жанрі натюрморту, оволодіває технікою живопису, майстерністю композиції. Вже перші роботи – «Березка» (1934), «Квіти за парканом»(1935), «Квіти» (1936) свідчать про її неймовірний дар, великі творчі можливості. Вони попередили своєрідний, тільки для неї притаманний стиль. Безпосередність у виборі теми, життєрадісність, казкова фантастичність композицій, гармонійність барв стає основою творчої індивідуальності Катерини Білокур. Вперше картини К. Білокур експонувалась у 1940 році на обласній виставці у Полтаві, а згодом і на республіканській у Києві. Вони були із захопленням зустрінуті глядачами і одержали високу оцінку художників-професіоналів. Успіх окрилив і укріпив віру художниці в свої творчі можливості. Вона їде у Київ та Москву, щоб «побачити картини справжніх художників». Отримавши натхнення від побаченого Білокур створює цілу серію прекрасних композицій.
50-і роки в творчості Катерини Білокур – найплідніші. Вона пише такі оригінальні і яскраві натюрморти, як «Квіти, яблука, помідори», «Сніданок» (1950), «Кавун, морква, квіти» (1951), « Реальному відтворенню дійсності допомагає тонке відчуття кольору. У її творах переважають м`які тональні переходи. Їй чужі різкі контрасти світла і тіні. Ефекту вона досягає за рахунок чистих фарб, що взагалі властиво народному декоративному мистецтву.
З середини 50-х років Білокур пробує свої сили в техніці акварелі. Кращі її роботи – «Вересень у Богданоці», «За селом» (1956), «Ранньою весною» (1958), «Осінь» (1960).
У селі Богдановка, на площі перед школою стоїть гранітний пам'ятник. Біля підніжжя його завжди квіти, які так любила і так поетично оспівала в своїх творах художниця. Катерина Білокур по праву зайняла провідне місце в історії українського народного мистецтва як неперевершений майстер-співак природи і най досконалого з її створінь - квітів.
'
