Братський Богоявленський монастир
Братський монастир — заснований 1616 року. Містився між теперішніми Контрактовою площею, Набережно-Микільською (тепер Г. Сковороди), Іллінською та Волоською вулицями.
До ансамблю Братського монастиря входила церква Богоявлення, збудована 1693 року архітектором Й. Д. Старцевим у стилі українського барокко (не збереглася). Інтер`єри церкви розписали український художник І. Квятківський та італійський майстер А. Скотті, іконостас — роботи архітектора А. І. Меленського (1825). Ліворуч від головної церкви містився старий двоповерховий корпус Київської академії, збудований 1703, ймовірно, за проектом архітектора Сарцева; надбудова і церква (1732 — 1740) архітектора Й. Г. Шеделя. Ліворуч у глибині двору — колишня трапезна і Духівська церква (будівлі XVIII — XIX столітть). До ансамблю також входили новий корпус академії (1822 — 1825, архітектор А. І. Меленський), дзвінниця (1756 — 1759, архітектор С. Д. Ковнір; не збереглася). Замикали Братський монастир одноповерхові споруди (колишні келії, XIX століття, з боку вулиці Волоської; господарські приміщення). Посеред подвір`я колишнього Братського монастиря — сонячний годинник XVIII століття.
У Братському монастирі були поховані: гетьман Сагайдачний Петро Кононович та український вчений, мандрівник Григорович-Барський Василь Григорович.
