Байкове кладовище

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 22:49, 27 грудня 2006, створена 85.202.150.178 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Байкове кладовище

Історична довідка


Закладене Байкове в грудні 1833 для поховання православного, лютеранського і католицького віросповідань на відокремлених частинах. Кожна з частин мала свою каплицю. У 80-хх роках позаминулого століття цвинтар було розділено і розширено, виникло два Байкових - "Старе" ліворуч від дороги і "Нове", де ховали з 80-го року. "Нове" огороджене кам'яною стіною, яка має входи-брами, стилізовані під церкву, костел і кірху. В 1884 році збудовано кам'яну церкву.

На території Байкового кладовища розташовано біля двадцяти старих склепів. Кожний такий склеп уявляє собою маленький будиночок площею в 9 метрів та висотою в 2 метри. Всі вони різні. Лише об'єднує структура - маленька кімнатка, куди могли зайти люди, які хотіли б пом'янути померли, і огороджена решіткою підземелля, де і знаходилися труни. Багато зі склепів було побудовано відомими архітекторами - В. Городецьким, В. Ніколаєвим та інш.

За словами Івана Дивного з українського центру некрополістики, всі ці склепи унікальні, бо вони були побудовані за давніми традиціями, відповідних віровизнанням померлих, - православними, католицькими, лютеранськими. На превеликий жаль все записи було знищено під час Великої світової. На сьогодні склепи знаходяться у страшному вигляді. Хоча на деяких і збереглися надписи, але всі усипальниці розриті та розграблені. Існує версія, що саме в склепах люди ховалися під час війни. Пізніше вони служили хибарками для бомжей, але зараз всі старі будівля заколочені. Крізь залізні напівз'їжені іржею решітки можна побачити кипу сміття, бутилок, тряпок.

З 1875 року вище Байкового кладовища діє крематорій, який було спроектовано арх. Милецьким, а з 1983 існує колумбарій.

На кладовище поховано: Лобановського, Чорновіла, батька та сина Беретті, Грушевського, Майбороду, Рильського, Стуса, Лесю Українку.