Відмінності між версіями «Бабин яр»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
м (дати, пусті строки, категорії вниз)
 
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Урочище. Простягається від [[Фрунзе вулиця|вул. Фрунзе]] в напрямку [[Мельникова вулиця|вул. Мельникова]] між [[Кирилівська церква|Кирилівською церквою]] і [[Теліги Олени вулиця|вул. О. Теліги]]. Перша згадка — у [[1401]], коли володарка цієї землі жінка-шинкарка («баба») продала її Домініканському монастирю. У 15 — 17 ст. згадується також як урочище Бісова баба. Шалена баба. Під час ВВВ Б. я. став місцем масових розстрілів мирного населення і рад. військовополонених нім. окупантами. Назву вул. Бабин Яр первісно мала вул. [[Ольжича вулиця|Ольжича]].
+
'''Бабин Яр''' – історична місцевість, що являє мережу глибоких ярів завдовжки 2,5 км, які простяглися в напрямку [[Куренівка|Куренівки]] – до Кирилівської церкви, оточені з одного боку пустирем і урочищем, з другого – [[Лук’янівське кладовище|Лук’янівським цвинтарем]]. Перша згадка — у 1401 р., коли володарка цієї землі жінка-шинкарка (баба) продала її Домініканському монастирю. У XV—XVII ст. згадується також як урочище Бісова баба чи Шалена баба.  
  
==Джерела==
+
У перші дні нацистської окупації Києва у місті розпочалися масові розстріли радянських військовополонених і мирних громадян. 22 вересня 1941 р. першими жертвами страт у Бабиному Яру стали військовополонені Червоної армії. За німецькими звітами, 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно майже 34 тис. жителів Києва єврейської національності. В розстрілах брали участь зондеркоманда 4-А каральної оперативної групи “С”, два батальйони охоронного полку “Південь”. За даними Надзвичайної державної комісії з встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, яка працювала в 1943-1944, впродовж 778 днів окупації в Бабиному Яру загалом було знищено понад 100 тис. українців, євреїв, росіян, циган та представників інших національностей. Серед страчених – військовополонені, моряки Дніпровської військової флотилії, члени комуністичного і націоналістичного підпілля, партизани, в’язні [[Сирецький концтабір|Сирецького нацистського концтабору]], заручники. У серпні-вересні 1943 р. напередодні визволення Києва радянськими військами нацисти зробили спробу сховати сліди своїх злодіянь. Було знищено в’язнів Сирецького концтабору, викопано і спалено у печах десятки тисяч трупів з Бабиного Яру. У ніч на 29 вересня 1943 р. команда в’язнів, зайнята на цих роботах, здійснила масову втечу, але врятуватися вдалося лише 15 особам. Відомі факти рятування киянами від загибелі людей єврейської національності. 248 з них удостоєні почесного звання “Праведник Бабиного Яру”, встановленого Єврейською радою України та фондом “Пам’ять Бабиного Яру” при ньому.
*[[Вулиці Києва (довідник)|"Вулиці Києва, Довідник" УЕ, Київ-1995]]  
 
  
==Інші ресурси інтернету==
+
На території пам’ятного місця споруджено [[Загиблим у Бабиному Яру пам’ятник|пам’ятник загиблим у Бабиному Яру]] в 1941-1943; пам’ятні знаки [[Загиблим членам ОУН пам’ятний знак|загиблим членам ОУН]], [[Менора пам’ятник|страченим у Бабиному Яру євреям]], [[Дітям, розстріляним у Бабиному Яру пам’ятний знак|розстріляним тут дітям]]. У 1990-х рр. насаджено Алею праведників.
*[http://www.ic-chernobyl.kiev.ua/~lysenko/babyn_jar.htm Бабин яр] - Матеріали відомого київського історика С.Карамаша, члена Всеукраїнського громадського комітету «Бабин Яр». {{ua}}
+
==Фото==
 +
<gallery>
 +
Зображення:BabJar1-bigmon.jpg|Пам’ятник громадянам міста Києва і військовополоненим, розстріляним фашистськими загарбниками у Бабиному Яру
 +
Зображення:BabJar2-mon2.jpg|Пам’ятник громадянам вивезеним до Німеччини
 +
Зображення:BabJar3.jpg|Парк навколо пам`ятника розстріляним в Бабиному Яру
 +
Зображення:BabJar4-mon3.jpg|Дерев’яний хрест у пам’ять про 621 розстріляного члена ОУН
 +
Зображення:BabJar5-mon4child.jpg|Пам’ятний знак дітям, розстріляним у Бабиному Яру
 +
Зображення:BabJar6.jpg|Алея парку на північ від станції метро [[Дорогожичі (станція метро)|Дорогожичі]]
 +
Зображення:BabJar7.jpg|Алей парку від [[Ольжича вулиця|вулиці Ольжича]]
 +
Зображення:BabJar8-mon5menora.jpg|Менора
 +
Зображення:BabJar9-mon6.jpg|Пам’ятний знак розстріляним православним священникам
 +
Зображення:BabJar10.jpg|Контора колишнього єврейського кладовища
 +
</gallery>
  
[[Категорія:Яри]]
+
==Джерела==
 +
*[[Вулиці Києва (довідник)|Вулиці Києва, Довідник УЕ, Київ-1995]]
 +
[[Категорія:Яри]][[Категорія:Місцевості]]

Поточна версія на 22:33, 24 вересня 2010

Бабин Яр – історична місцевість, що являє мережу глибоких ярів завдовжки 2,5 км, які простяглися в напрямку Куренівки – до Кирилівської церкви, оточені з одного боку пустирем і урочищем, з другого – Лук’янівським цвинтарем. Перша згадка — у 1401 р., коли володарка цієї землі жінка-шинкарка (баба) продала її Домініканському монастирю. У XV—XVII ст. згадується також як урочище Бісова баба чи Шалена баба.

У перші дні нацистської окупації Києва у місті розпочалися масові розстріли радянських військовополонених і мирних громадян. 22 вересня 1941 р. першими жертвами страт у Бабиному Яру стали військовополонені Червоної армії. За німецькими звітами, 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно майже 34 тис. жителів Києва єврейської національності. В розстрілах брали участь зондеркоманда 4-А каральної оперативної групи “С”, два батальйони охоронного полку “Південь”. За даними Надзвичайної державної комісії з встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, яка працювала в 1943-1944, впродовж 778 днів окупації в Бабиному Яру загалом було знищено понад 100 тис. українців, євреїв, росіян, циган та представників інших національностей. Серед страчених – військовополонені, моряки Дніпровської військової флотилії, члени комуністичного і націоналістичного підпілля, партизани, в’язні Сирецького нацистського концтабору, заручники. У серпні-вересні 1943 р. напередодні визволення Києва радянськими військами нацисти зробили спробу сховати сліди своїх злодіянь. Було знищено в’язнів Сирецького концтабору, викопано і спалено у печах десятки тисяч трупів з Бабиного Яру. У ніч на 29 вересня 1943 р. команда в’язнів, зайнята на цих роботах, здійснила масову втечу, але врятуватися вдалося лише 15 особам. Відомі факти рятування киянами від загибелі людей єврейської національності. 248 з них удостоєні почесного звання “Праведник Бабиного Яру”, встановленого Єврейською радою України та фондом “Пам’ять Бабиного Яру” при ньому.

На території пам’ятного місця споруджено пам’ятник загиблим у Бабиному Яру в 1941-1943; пам’ятні знаки загиблим членам ОУН, страченим у Бабиному Яру євреям, розстріляним тут дітям. У 1990-х рр. насаджено Алею праведників.

Фото

Джерела