Арсенальна (станція метро)

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 17:36, 22 листопада 2005, створена Wek bot (обговорення | внесок) (дати, пусті строки, категорії вниз)
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Станцію Святошинсько-Броварської лінії метрополітену збудовано 1960 року. Під час будівництва найглибшої ескалаторної лінії під керівництвом голови Київметробуду Л. Саприкіна, головного інженера А. Холодного та інженера В. Балицького вперше в світі було здійснено цікавий експеримент. Наземний вестибуль станцій розташований в одному з найвищих міст Києва. В тунелі, між підземним і наземним вестибулями розташований проміжний, в якому пасажири переходять на другу стрічку ескалатора. Будувати його на великій глибині - важко і дорого. Рішення було прийняте таке: залізобетонний ковпак-стакан розміром майже з двоповерховий будинок збудувати наверху та в готовому стані опустити під землю. Коли стакан збудували, з під нього, метр за метром, обережно, щоб не вийшло обвалу, почали вибирати землю. Працювали без вихідних, за чотири місяці роботу було закінчено.

Вигляд станції обумовило її сусідство з заводом "Арсенал", за назвою якого і назвали станцію. Величний пам`ятник працівникам заводу виконано архітекторами Г. І. Гранаткіним, С. Й. Крушинським і Н. Щукиною. Урочистості підземній залі надають чорний і сірий полірований граніт підлоги разом з білим мармуром пілонів. У глибині зали на торцевій стіні був встановлений кований барельєф, присвячений повстанню робітників заводу Арсенал у січні 1918 року. В кінці 90-х років задля політичної коньюктури барельєф зняли.

Наземний вестибуль — квадратний у плані павільйон, завершений куполом вдало вписаний в забудову Арсенальної площі. Посередині площі, на місці колишнього пам`ятника козацьким старшинам І. І. Іскрі та В. Л. Кочубею, що їх стратив гетьман І. Мазепа за донос на нього царю Петру І у 20-х роках 20 ст. на старому постаменті встановлено пушку (дивись Арсенальцям пам`ятник), що використовувалась в боях 1918 року.

  Місцевість:  Печерськ.

Джерела

  • [[Метро (газета)|Газета "Метро" №13, 14-20 квітня 2000]]