Відмінності між версіями «Андріївський узвіз»
Wek bot (обговорення | внесок) |
81412 (обговорення | внесок) |
||
| (Не показані 14 проміжних версій 8 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | [[Зображення:0084.jpg|thumb|250px|left|[[День Києва]] на узвозі]] | |
| − | + | Пролягає від [[Контрактова площа|Контрактової площі]] до [[Володимирська вулиця|Володимирської вулиці]] та [[Десятинна вулиця|Десятинної вулиці]]. Верхня частина Андріївського узвозу виникла на шляху, який вже за часів Київської Русі зв`язував Старий Київ (Гору) із [[Поділ|Подолом]], пролягаючи між Андріївською (Уздихальницею) та [[Замкова гора|Замковою]] (Хоревицею, Старокиївською горою, згодом Киселівкою) горами. За доби середньовіччя відгалуження Андріївського узвозу було прокладено і до замку на горі Киселівка. У [[1711]] за наказом тодішнього київського губернатора проїзд між Замковою та Андріївською горами було розширено, і він став придатним для користування не лише для пішоходів і вершників, а і для проїзду запряжених кіньми й волами возів. Назву узвіз одержав, імовірно, у 18 ст. від [[Андріївська церква|Андріївської церкви]] (збудована у [[1744]] — [[1754]], арх. Б.Растреллі). У [[1928]] перейменований на вул. [[Лівер Георгій Вікторович|імені Лівера]]. У [[1944]] було прийнято рішення про повернення йому історичної назви; у [[1957]] — прийнято повторне рішення. До Андріївського узвозу прилучаються: вулиці [[Покровська вулиця|Покровська]] — [[Боричів Тік вулиця|Боричів Тік]] — [[Фролівська вулиця|Фролівська]] і [[Воздвиженська вулиця|Воздвиженська]]. | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | | | ||
| − | |||
| − | + | Існує легенда, відповідно до котрої місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли [[Андрій Первозванний|св. Андрій]] прийшов у Київ і побудував на горі, де зараз стоїть [[Андріївська церква]], хрест, то все море спливло униз. Але деяка частина його залишилася і сховалася під Андріївською горою. Коли пізніше тут побудували церкву, то під престолом відкрилася криниця. В Андріївской церкві нема дзвонів, тому що, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася б і залила не тільки Київ, але і все Лівобірежжя. | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | Існує легенда, відповідно до котрої місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли [[Андрій Первозванний|св. Андрій]] прийшов у Київ і побудував на горі, де зараз стоїть [[ | ||
Основна забудова вулиці виконана в 90-х рр. 19-го ст. і на початку 20 ст. Нині, відтворений у стародавньому виді, узвіз — це місце виставки-продажу живопису і виробів народної творчості під відкритим небом. Андріївський узвіз називають київським Монмартром. У будь-який день, у будь-яку погоду ви завжди побачите тут декілька художників, що демонструють свої роботи, зразки прикладного мистецтва — прикраси, посуд із скла і керамики, кумедні фігурки з дерева, іграшки, медалі, монети і багато чого іншого. Тут також виступають співаки й артисти. На Андріївському узвозі багато невеликих барів і кафе, де можна відпочити. | Основна забудова вулиці виконана в 90-х рр. 19-го ст. і на початку 20 ст. Нині, відтворений у стародавньому виді, узвіз — це місце виставки-продажу живопису і виробів народної творчості під відкритим небом. Андріївський узвіз називають київським Монмартром. У будь-який день, у будь-яку погоду ви завжди побачите тут декілька художників, що демонструють свої роботи, зразки прикладного мистецтва — прикраси, посуд із скла і керамики, кумедні фігурки з дерева, іграшки, медалі, монети і багато чого іншого. Тут також виступають співаки й артисти. На Андріївському узвозі багато невеликих барів і кафе, де можна відпочити. | ||
| − | На | + | На узвозі панує атмосфера міста кінця 19 — початку 20 ст. Вулиця славиться тим, що у будинку №13 жив письменник [[Булгаков Михайло Опанасович|М. О. Булгаков]], автор романів "Біла гвардія", "Дні Турбиних". У цьому будинку розташовано музей Булгакова. На Андріївському узвозі також функціонує унікальний музей однієї вулиці. У ньому показано історію Андріївського узвоза у картинах, фотографіях та інших речах від давнини до наших часів. Вздовж усієї вулиці багато картинних галерей, художніх салонів. У затишному парку нижче церкви ви можете побачити скульптури Івана Кавалерідзе. |
| − | {{places}}[[ | + | {{places}}[[Поділ]]. |
{{metros}}[[Золоті Ворота (станція метро)|Золоті Ворота]], [[Контрактова Площа (станція метро)|Контрактова Площа]], [[Майдан Незалежності (станція метро)|Майдан Незалежності]]. | {{metros}}[[Золоті Ворота (станція метро)|Золоті Ворота]], [[Контрактова Площа (станція метро)|Контрактова Площа]], [[Майдан Незалежності (станція метро)|Майдан Незалежності]]. | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Image:Andey uzviz.JPG|[[Замок Річарда]] | ||
| + | Image:Pronya&Golohvastov.JPG|[[Проні Прокоповні і С. П. Голохвастову пам`ятник]] | ||
| + | </gallery> | ||
| − | + | ==Джерела== | |
| − | |||
*[[Вулиці Києва (довідник)|"Вулиці Києва, Довідник" УЕ, Київ-1995]] | *[[Вулиці Києва (довідник)|"Вулиці Києва, Довідник" УЕ, Київ-1995]] | ||
*[http://www.kyiv.com.ua/ Сайт Київської міської держадміністрації] | *[http://www.kyiv.com.ua/ Сайт Київської міської держадміністрації] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Узвози]] | ||
Поточна версія на 16:23, 9 серпня 2013
Пролягає від Контрактової площі до Володимирської вулиці та Десятинної вулиці. Верхня частина Андріївського узвозу виникла на шляху, який вже за часів Київської Русі зв`язував Старий Київ (Гору) із Подолом, пролягаючи між Андріївською (Уздихальницею) та Замковою (Хоревицею, Старокиївською горою, згодом Киселівкою) горами. За доби середньовіччя відгалуження Андріївського узвозу було прокладено і до замку на горі Киселівка. У 1711 за наказом тодішнього київського губернатора проїзд між Замковою та Андріївською горами було розширено, і він став придатним для користування не лише для пішоходів і вершників, а і для проїзду запряжених кіньми й волами возів. Назву узвіз одержав, імовірно, у 18 ст. від Андріївської церкви (збудована у 1744 — 1754, арх. Б.Растреллі). У 1928 перейменований на вул. імені Лівера. У 1944 було прийнято рішення про повернення йому історичної назви; у 1957 — прийнято повторне рішення. До Андріївського узвозу прилучаються: вулиці Покровська — Боричів Тік — Фролівська і Воздвиженська.
Існує легенда, відповідно до котрої місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли св. Андрій прийшов у Київ і побудував на горі, де зараз стоїть Андріївська церква, хрест, то все море спливло униз. Але деяка частина його залишилася і сховалася під Андріївською горою. Коли пізніше тут побудували церкву, то під престолом відкрилася криниця. В Андріївской церкві нема дзвонів, тому що, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася б і залила не тільки Київ, але і все Лівобірежжя.
Основна забудова вулиці виконана в 90-х рр. 19-го ст. і на початку 20 ст. Нині, відтворений у стародавньому виді, узвіз — це місце виставки-продажу живопису і виробів народної творчості під відкритим небом. Андріївський узвіз називають київським Монмартром. У будь-який день, у будь-яку погоду ви завжди побачите тут декілька художників, що демонструють свої роботи, зразки прикладного мистецтва — прикраси, посуд із скла і керамики, кумедні фігурки з дерева, іграшки, медалі, монети і багато чого іншого. Тут також виступають співаки й артисти. На Андріївському узвозі багато невеликих барів і кафе, де можна відпочити.
На узвозі панує атмосфера міста кінця 19 — початку 20 ст. Вулиця славиться тим, що у будинку №13 жив письменник М. О. Булгаков, автор романів "Біла гвардія", "Дні Турбиних". У цьому будинку розташовано музей Булгакова. На Андріївському узвозі також функціонує унікальний музей однієї вулиці. У ньому показано історію Андріївського узвоза у картинах, фотографіях та інших речах від давнини до наших часів. Вздовж усієї вулиці багато картинних галерей, художніх салонів. У затишному парку нижче церкви ви можете побачити скульптури Івана Кавалерідзе.
Місцевість: Поділ. Станції метрополітену: Золоті Ворота, Контрактова Площа, Майдан Незалежності.
