Іоанн постник

За словами самого подвижника він від самою юності багато страждав через буйство плоті. Прийдучи до монастиря став багато працювати як чернець, намагаючись змирити плоть. По два, а іноді й по три дні не вживав їжі, а то й цілого тижня, і спрагою заморював себе. Так він провів близько трьох років, але не знайшов спокою. Тоді він пішов до печери, де похований був преподобний Антоній і після нічної молитви почув голос святого: «Іоанне, Іоанне! Подобає тобі тут зачинитися у печері, й невідінням і мовчанкою зникне брань, і Господь допомо­же тобі молитвами преподобних Своїх». Тоді він зачинився у печері і на тридцятий рік врешті отримав спокій, останній час перебуваючи закопаним у ямі (крім голови та рук).

Перед своєю смертю, преподобний Іоанн Багатостраждальний тако­ж закопав себя у ту саму яму та мирно почив у ній близько 1160 року, 18 липня. Мощи святого Іоанна стали нескінченним джерелом зцілення ві блудної пристрасті.