Інтервенції пам’ятник
Після Другої Світової війни довгі роки у Києві стояв пам’ятник Інтервенції — англійський важкий танк часів Громадянської війни. Знаходився він на Контрактовій площі; у роки радянської влади її було перейменовано у Червону (Красную).
Контрактова площа знаходиться на Подолі, у самому його центрі. Більшу частину площі займали сквери; їх було 4. Два, практично сумісні, їх розділяла трамвайна колія Дарницького напрямку. Далі площу ділив навпіл Контрактовий Будинок. По інший бік будинку були ще два сквери — один, більший, ним закінчувалась вулиця Жданова (сучасна Сагайдачного); другий — менший, у центрі якого був розташований пам’ятник Мічуріну.
Окреслювали Контрактову площу з одного боку будинки між музичною школою та Будинком побуту; з іншого – Центральний подільський універмаг, Центральний подільський гастроном, 20-та середня школа (незабаром районний Будинок піонерів) та інші будинки; з третього — Будинок Декабристів, Будинок Харчовиків, Бібліотека Української Академії наук, Морське Військове училище, Подільський райком партії; з четвертого — великий сірий будинок, у якому розташовувалась військова частина МВС. Також у цьому будинку знаходились громадська їдальня й аптека. Далі кордоном площі виступали фасад Протезного заводу, професійне училище взуттєвиків та швачників і декілька невеличких приватних будинків.
Контрактова площа була великим транспортним вузлом зв`язку району та міста. Вона була кінцевою зупинкою для 62 та 72 автобусів, 11, 12, 21, 27, 28, 31 та 32 трамваїв. А одразу після Великої Вітчизняної війни по вулиці Жданова (Сагайдачного) пролягала лінія одинарного трамваю з маршрутним номером 16. На маршруті було тільки чотири зупинки — кінцеві: Контрактова площа та площа Ленінського Комсомолу (сучасна Європейська), та дві проміжних, одна з яких — фунікулер. У вагоні одинарного трамваю з обох кінців були кабіни вагоновожатих. І на кінцевих зупинках ваговожатий переходив з одного кінця трамваю у інший. Таким чином трамваю не потрібно було розвертатися, він просто змінював напрямок руху.
У кожному сквері стояли лавки, але в одному з них, між трамвайною колією та Котрактовим будинком стояв пам’ятник Інтервенції. Багато років біля пам’ятника збиралась молодь, парубки, подільська шпана. На танк можна було залізти, зіскакувати з нього, на баштах танку були встановлені кулемети та гармати старого зразку. То була величезна махіна. Пройшли роки, й у Віськовій Енциклопедії мені вдалося знайти його параметри, вони вражають.
Англійський важкий танк було виготовлено зі звичайної неброньової сталі. Перший танк пройшов іспити у 1916 році. Гусениця, завширшки 520 мм, складалася з 90 пласких траків з броньової сталі. Танк мав невелику прохідність; бойова вага — понад 28 тонн. Тиск на грунт, що завдавала така вага — чималий, 2 кг на кв.см. Максимальна швидкість 4,5 км на год. Запас ходи — 19 км. Бронезахист сягав 5 — 11 мм. Озброєння: дві 57-мм гармати та три кулемети Гочкісс. Екіпаж — 8 чоловік. Над танком натягували сітку, завдяки якій, гранати, що їх було закинуто ворогом на танк, скочувались на землю й там підривались.
Танк називали англо-американським, або «інтернаціональним». Вони були на озброєнні у білогвардійців. В одному з боїв танк було в них відбито.
Надалі його було встановлено на Контрактовій площі як пам’ятник Інтервенції. Пройшли роки, танк розрізали й відправили на переплавку. Так з`явився й перестав існувати у Києві ще один пам’ятник.
